«План Маршалла» для України: що нам готує Європа та наскільки це реально?

План економічної допомоги для України й українців переходить від політичних розмов до конкретних дій. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» заявив екс-прем’єр Литви, депутат литовського Сейму Андрюс Кубілюс.

Мова йде про так званий «план Маршала» для України, за яким конкретна фінансова організація, яка отримає фінанси від ЄІБ або від інших фінансових установ, зможе надавати ці гроші як кредити малому й середньому бізнесу на значно кращих умовах, ніж Україна надає наразі.

За його словами, група литовських та українських депутатів спільно побувала нещодавно у Вашингтоні, Берліні та Брюсселі, де провела інтенсивні переговори з політиками й представниками фінансових інститутів.

«У Брюсселі ми настільки просунулися в цьому плані, що почали обговорювати конкретні організаційні питання. Наприклад, хто описуватиме конкретні механізми допомоги, який мандат повинні отримати Єврокомісія і Європейський інвестиційний банк для того, щоб на своєму рівні працювати над цим планом, що повинен задекларувати Європарламент перед самітом «Східного партнерства», який відбудеться в листопаді», – підкреслив екс -прем’єр Литви.

Відповідний «план Маршала» має передбачати інвестиції в розмірі 5 млрд євро на рік, що, за різними прогнозами, сприятиме зростанню економіки до 5–6 %.

Крім того, представники Европейської народної партії розглядають ідею виділити для України 3 % бюджету ЄС за рахунок європейських платників податків.

За словами аналітика «Публічного аудиту» Дмитра Ляшка, така фінансова допомога навряд чи зможе забезпечити зростання вітчизняної економіки на рівні 5 %, але певне, пожвавлення, безсумнівно, надасть. Проте є декілька важливих нюансів, які ставлять під сумнів можливість повноцінної реалізації вказаного «плану Маршала».

Так, у світі загалом і в Європі зокрема спостерігається стійке зростання боргів на фоні погіршення якості кредитів у нефінансовому секторі (особливо на ринках, що розвиваються). Це поглиблює обсяги потенційні зобов’язання держав, які будуть змушені, як і під час попередньої кризи, взяти розчищення балансів приватного сектора на себе. У низці країн подібне різке збільшення боргів уже почало негативно позначатися на суверенній кредитоспроможності.

«Дефіцити бюджетів деяких країн ЄСможуть збільшитися і в якості наслідків Brexit. Наприклад, Великобританія, була другим за значенням донором до бюджету ЄС після Німеччини: її економіка становить 16 % ВВП Євросоюзу, а нетто-внесок – 10 млрд євро. Такі тенденції ставлять під сумнів реальність перспектив щодо виділення Україні суми в 3 % від бюджету ЄС», – вважає аналітик «Публічного акдит» Дмитро Ляшок.

Крім того, він нагадує, що, зважаючи на те, що номінальний ВВП у 2016 році проти 2013-го скоротився на $ 90 млрд і прогнозований дефіцит платіжного балансу сягає $ 4,5 млрд, озвучена допомога в $ 5 млрд може допомогти виключно вирівняти баланс зовнішньої торгівлі.

«Тому на сьогодні Україні треба йти шляхом у тому числі самостійного стимулювання малого та середнього бізнесу. Для цього для початку треба відновити кредитування, знизивши облікову ставку»,  – резюмує Ляшок.

За його словами, прийняття вищезгаданої резолюції поки має доволі декларативний характер, тому українській владі важливо також своїми силами віднаходити компромісні рішення для реанімування економіки, не створюючи для неї додаткових проблем. Адже такі штучні ситуації, як, до прикладу, блокада Донбасу, відкидають економіку країни назад, збільшуючи бюджетну діру на сотні мільярдів гривень.