Лібералізація валютного контролю заощадить 9,5 млрд. грн. бізнесу та збільшить експорт до 40%, - експерти

Система валютного контролю не стимулює бізнес експортувати. Лібералізація валютного контролю має відбутися найближчим часом, що заощадить бізнесу 9,5 млрд. грн., збільшивши обсяги експорту до 40%. Таку думку висловили 14 червня  учасники дискусії «Експорт без бар’єрів: навіщо бізнесу валютний контроль?», що була організована програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
 
За даними аналітичного дослідження USAID, занадто бюрократизоване валютне регулювання та жорстка система повернення валютної виручки призводять до середньорічних втрат бізнесу у 9,5 млрд. грн. 4-8% доходів експортерів втрачаються лише на курсових різницях та витратах, пов’язаних з валютними обмеженнями. «У результаті малі та середні підприємства реалізують лише   25-40% власного експортного потенціалу, у них є замовлення з-за кордону та виробничі потужності але з-за валютної зарегульованості МСП вимушені від них відмовлятися», - резюмує результати дослідження старший експерт Програми USAID ЛЕВ Любомир Чорній. 
За даними заступника бізнес-омбудсмена Тетяни Короткої, звернення українських бізнесменів щодо зняття валютних обмежень – одні з найбільш популярних серед запитів до офісу бізнес-омбудсмена.
На думку представника Європейської бізнес-асоціації Ігора Олехова, застаріла система  валютного контролю обмежує можливості підприємців: бізнес не зберігає гроші в Україні: більш ніж 100 млрд. долл. знаходиться за кордоном. «Всі кошти, що можна вивезти – виводять. Невиправдано масштабна система звітності ставить у складне становище малий бізнес, який не має штату, щоб готувати необхідні для експорту звіти. Додайте сюди жорсткі санкції за мізерне порушення валютного контролю і ви зрозумієте, чому знищуються цілі види бізнесу», - говорить Ігор Олехов.
Керівник проектів та програм Департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі підкреслив, що Нацбанк підтримує позицію міжнародних структур та бізнесу щодо валютної лібералізації, проте вважає, що цей процес має бути поступовим. «Необхідно знімати обмеження поетапно, аналізуючи вплив кожного такого кроку на стабільність валютного курсу та макроекономічну ситуацію, - вважає п. Бахтарі, - Треба пам’ятати про досвід країн, які зробили швидку лібералізацію. Деякі з них стикнулися з таким валом проблем, що на певний час навіть вимушені були знов повернути певні обмеження». В НБУ вважають революційним законопроект «Про валюту», який вже найближчим часом буде внесено на розгляд Верховної Ради з метою заміни застарілого Декрету Кабміну 1993 року. Як зазначив Емал Бахтарі, цей законопроект відповідатиме зобов'язанням України щодо Угоди про асоціацію з ЄС.
Необхідність валютної лібералізації в осяжній перспективі підтримують громадські об’єднання підприємців. Віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців, координатор Центру підтримки експорту при УСПП Денис Красніков вважає, що без зняття валютних обмежень українські компанії не матимуть змоги відкривати представництва за кордоном та втілювати ефективну маркетингову стратегію просування своєї продукції на полиці світових торгових мереж. «В результаті Україна й надалі буде серед країн, що продають на експорт в основному сировину, а не продукцію з високою доданою вартістю», - вважає експерт. За його словами, на даний момент спостерігається ситуація стабільності на валютному ринку, що є сприятливою для зняття обмежень в частині нормативного регулювання НБУ. «Якщо втратити цей момент, то ми спостерігатимемо подальше погіршення платіжного балансу через зниження експортного потенціалу країни», - вважає експерт.