Чому МВФ поспішає з пенсійною та земельною реформами в Україні?

МВФ схвалив проект пенсійної реформи Уряду Гройсмана, – про це йдеться в листі глави місії МВФ Рона Ван Родена. Тепер Фонд очікує на ухвалення законопроекту у Верховній Раді.
Крім того, як відомо, місія Фонду, яка на минулому тижні завершила свою роботу в рамках кредитної програми EFF та обговорення виділення Україні п’ятого траншу в розмірі $ 1,9 млрд, мала дискусії з представниками влади також і щодо земельної реформи.
«Публічний аудит» пояснює, чому саме навколо пенсійної та земельної реформ представники влади, МВФ, експерти та громадськість найбільше «ламають списи».

Пенсійна реформа
В останньому меморандумі з МВФ Порошенко, Гройсман, Гонтарева і Данилюк зобов’язалися збільшити ефективний трудовий стаж для виходу на пенсію. Для того щоб не підвищувати вік виходу на пенсію (60 років +), вони запланували збільшити з 1 січня 2018 року страховий стаж із нинішніх 15 до 25 років, а далі з кожним роком страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, збільшуватиметься на 1 рік – поки він не сягне позначки в 35 років.
Тобто, всі ті, хто немає 25 років страхового стажу (а відтак – 35-ти), зможуть претендувати максимум на соціальну допомогу в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – 393,6 грн.
Втім, Уряді, звісно ж, подбали про громадян, яким не вистачає необхідної кількості років до страхового стажу, передбачивши… його купівлю (до 5 років). Як розрахував «Публічний аудит» за встановленими коефіцієнтами, один рік такого стажу обійдеться людині приблизно в 16 896 грн. Тобто, інвестиції майбутніх пенсіонерів у покупку додаткового страхового стажу можуть перевищувати їхню річну пенсію.
Впровадження пенсійної реформи, на якій так наполягає МВФ, не вирішує проблеми балансу витрат і доходів Пенсійного Фонду, а економічні вигоди від її реалізації не можна порівняти з рецесивними процесами в нашій економіці, стверджують у «Публічному аудиті».
«Ми говоримо про необхідність зменшення дефіциту ПФ, який фінансується за рахунок держбюджету, але він все одно залишиться на рівні 141 млрд грн – при тому, що власне дефіцит держбюджету сягає 77 млрд грн», – вказує аналітик Дмитро Ляшок.
За нинішніх умов протягом найближчих п’яти років на пенсію має вийти орієнтовно 3,7 млн осіб (пенсійний вік для чоловіків – 60, жінок – 57–58). Однак ухвалення пенсійної реформи у сьогоднішній редакції призведе до ситуації, за якої орієнтовно 1,2 млн осіб передпенсійного віку не зможуть вийти на пенсію. Проблема в тому, що ці люди є економічно неактивним населенням і їм може не вистачити страхового стажу для нарахування пенсії, пояснюють фахівці.

Земельна реформа
Фонд вимагає, щоб уже з початку 2018 року в Україні був запущений ринок землі. Проте в «Публічному аудиті» стверджують, що перед тим, як земля стане товаром, як мінімум необхідно здійснити розмежування земель з обов’язковою інвентаризацією – без технічної підготовки запуск земельного ринку призведе лише до масових маніпуляцій із землею.
Крім того, якщо ринок землі стане відкритим у тому числі для продажу іноземним корпораціям, у майбутньому Україна розраховуватиметься за боргами в тому числі власними землями.
«Нормальний відкритий ринок землі можливий тільки за умови, по-перше, профіцитного держбюджету, по-друге, меншого розриву в співвідношенні державного боргу до ВВП – нагадаю, минулий рік ми закінчили з безпрецедентним показником у майже 122%; по-третє, чітко виписаних критеріїв для продажу землі. Тільки за цих умов можна рухатися до земельного ринку, не нехтуючи національними інтересами», – переконаний керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
За його словами, при реалізації керівництвом країни земельної реформи МВФ може спеціально ініціювати технічний дефолт (відмовивши в реструктуризації і висунувши вимогу щодо погашення боргів), що знецінить активи країни, в т. ч. і землю, яка взагалі може піти в рахунок погашення боргу. У результаті МВФ може отримати земельні активи за цінами, які значно нижчі від ринкових.
 
У боржниках Фонду
Борг України перед МВФ станом на 1 квітня цього року становив $13,09 млрд, або 29 % від загального зовнішнього боргу. І Фонд як основний кредитор України, яка перебуває в умовах ймовірного дефолту, зацікавлений у максимальній диверсифікації своїх ризиків (вкладених коштів), наполягаючи на проведенні вказаних реформ саме на своїх умовах.
Тож, Кабмін вимушено йде «на повідку» – інакше Фонд не виділить кошти для погашення попередніх зобов’язань, а це автоматично призведе до технічного дефолту нашої країни.
Уряд для отримання чергового траншу МВФ (а цей транш буде спрямований не в економіку країни, а на погашення попередніх зобов’язань) готовий зробити все, навіть якщо це «все» йде в розріз національним інтересам України.