Бізнес створює громадський технократичний уряд, що допомагатиме Кабміну будувати нову економічну політику

Ділові організації, бізнес, експерти активно залучають новий уряд до суспільного діалогу з проблем подолання кризи та створення умов сталого розвитку економіки. Уряд був оновлений «технічно», за квотним принципом, через кадрову метушню, в ньому бракує фахівців-практиків, як того вимагала громадськість. Не відбулося серйозного аналізу роботи попереднього уряду, діагностики поточної соціально-економічної ситуації.  Втім, представники реального сектору економіки наполягають на високому рівні діалогу з владою. Для цього пропонується створити громадський технократичний уряд – інтелектуальну неурядову платформу, яка системно аналізуватиме поточний стан економіки та пропонуватиме кроки, які спрямовані на подолання кризи, подальший сталий розвиток. Таке рішення було підтримано на розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій та УСПП.
 «Сьогодні опублікована програма дій КМУ. Це насправді, скоріше, декларація намірів – без конкретних етапів, виконавців, термінів. Вчора Національна рада реформ без консультацій з громадськістю запропонувала свої пропозиції до плану дій на найближчий період. Але ж очевидно,  що така «відірваність» від суспільства, що консолідовано пропонує свої ресурси, ідеї, напрацювання, не дасть бажаних результатів. Громадський технократичний уряд – не опозиційна, а інтелектуальна альтернатива КМУ. Планується структурувати роботу за напрямками, залучити справжніх фахівців, на підставі постійного моніторингу ситуації «видавати на гора» проекти управлінських  рішень, пропозицій, налагодити на високому рівні комунікації між владою, бізнесом та громадськістю», – наголосив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
Майданчик для експертного, суспільного контролю роботи виконавчої влади (передусім в економічній сфері) буде сформовано вже у травні.
Підприємницька спільнота стурбована, що за 4 місяці поточного року процеси деіндустріалізації так і не були припинені. Триває втрата можливостей випуску  наукомісткого, технічно складного продукту. Науково-інноваційний сектор в державі фінансується на рівні 0,2% ВВП.   Результатом відсутності продуманої економічної політики є низька купівельна спроможність населення, скорочення внутрішнього ринку. Так, середня заробітна плата в нашій державі – 173 євро – є навіть нижчою, ніж мінімальна в країнах Східної Європи. 
Попри все, національний бізнес все ж спроможний розвиватися,  зазначили учасники  Антикризової ради.  Ділові асоціації, бізнес виклали своє бачення у розв’язанні найбільш резонансних проблем економіки у новій редакції Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу.   Основу Антикризової програми склали пропозиції та рекомендації національних профільних асоціацій. Програма може стати реальним підґрунтям для урядового плану соціально-економічного розвитку  країни на найближчий період.