Піднявши облікову ставку до 30%, НБУ дав поганий сигнал економіці

Чергове подорожчання і без того малодоступних кредитних ресурсів, яке слід очікувати після підняття облікової ставки Національного банку з 19,5% до 30%, зупинить розвиток промисловості та малого і середнього бізнесу, унеможливить кредитування реального сектора економіки і значною мірою зменшить споживацький попит. Це свідчить про неспроможність Нацбанку керувати процесами на ринку, впливати на банки, які порушують умови рефінансування і таким чином роблять свій внесок у розкручування інфляційного маховика, заявили в Українському союзі промисловців і підприємців. 

«Перше, що у даній ситуації мав би робити Національний банк для відновлення української економіки, розвитку виробництва і створення нових робочих місць, зниження рівня безробіття  в країні – забезпечити доступ виробників до банківських кредитів, відпрацювати разом з Кабінетом міністрів спеціальних програм кредитування окремих сфер економіки. Наприклад, нині особливої кредитної підтримки потребує аграрна галузь. Адже для аграріїв цьогорічна посівна подорожчала на 60-80%! А обігових коштів на підтримку галузі, яка по-суті зараз годує країну, хронічно не вистачає», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

На думку експертів УСПП, Антикризової ради громадських організацій, НБУ,  замість того щоб жорстко контролювати виконання зобов’язань фінансовими установами, які отримали рефінансування, встановлювати та карати порушників, продовжує «закручувати гайки» в сфері реальної економіки,  губити останні паростки економічної активності в країні. Ще більш жорсткими стали умови для імпортерів та експортерів, зокрема знову продовжено ставку у 75% на продаж валютної виручки експортерами. УСПП уже майже рік вимагає від регулятора вжити заходів для адекватної підтримки вітчизняних експортерів, сформувати їм прийнятні  умови для роботи, адже саме вони заводять в країну валюту, однак регулятор не зважає на такі вимоги. Норма продажу валюти діє в Україні з ще з листопада 2012 року, та значного впливу на валютний ринок країни вона не має, натомість створила величезні проблеми для експортерів – їм бракує обігових коштів, немає чим повертати кредити, зриваються численні контракти.

Промисловці і підприємці налаштовані на конструктивну співпрацю виключно на основі чесних і ринкових  правил гри, відтак зараз вимагають посилення боротьби з тіньовим капіталом, знищенні численних корупційних схем виведення капіталу за кордон, припиненні практики  витискання з бізнесу останніх ресурсів.

«Звичайно, окремі методи боротьби з інфляцією можуть  супроводжуватися уповільненням зростання виробництва – багато розвинених країн свого часу пройшли через це. Кабінет міністрів і Національний банк не правильно визначають причини розкручування інфляції, списують власні прорахунки, а подекуди і відверту непрофесійність, виключно  на війну та  на неадекватну поведінку  населення, в той час як головними причинами поглиблення системної кризи є відсутність спільної програми антикризових дій та рішучих кроків по боротьбі з корупцією»,– заявив А.Кінах.