Прозорість і передбачуваність законотворчого процесу – вимога бізнесу

Американська торгівельна палата в Україні разом з представниками Верховної Ради України провела круглий стіл з обговорення питань порушення регламенту Верховної Ради, визначення пріоритетів у роботі парламенту, якості законодавчого процесу та дотримання політичної культури в державі. Захід став своєрідним майданчиком для прямої комунікації між законодавчою гілкою влади та експертами бізнес-спільноти з метою організації ефективного законодавчого процесу у державі.

Оксана Сироїд, заступник Голови Верховної Ради України, зазначила: «Без законодавчої процедури ми ніколи не будемо мати повноцінного парламенту. Також не будемо мати парламентаризму». Також, за словами Оксани Сироїд, без законодавства, яке гарантує захист прав власності, в Україні не можна очікувати інвестицій та розвитку бізнесу.

У продовження дискусії, Тарас Качка, в.о. президента Американської торгівельної палати в Україні, заявив, що позиція ділової спільноти щодо розвитку регуляторної бази в Україні повною мірою втілює принцип консенсусної демократії: «Поки не буде досягнуто загального консенсусу – успіху досягти тяжко. Навіть коли в умовах конфлікту одна з компаній може досягти успіху в просуванні своїх інтересів, інші компанії досить швидко нівелюють такі успіхи. Саме тому, коли ми говоримо, що Палата є голосом індустрії, це не просто гасло».

Наталія Микольська, радник компанії Sayenko Kharenko зазначила: «Порушення процедури прийняття законів апріорі згубно впливає на якість законодавства. У ході юридичної практики ми дійшли висновку: якщо закон не відповідав міжнародно-правовим зобов’язанням України, він, як правило, був прийнятий із порушеннями процедури, тобто на якомусь етапі процедури був збій. А порушення міжнародних зобов’язань негативно впливає на інвестиційний клімату державі». Також пані Микольська зазначила, що бізнес виходить з існуючих на даний момент правил і просить їх дотримуватись: «Якщо такі правила когось не влаштовують – їх потрібно змінювати, якщо ні – то їх необхідно дотримуватись. Також, не можна в законодавчий акт закладати підставу для його скасування – це «бомба» уповільненої дії. Бізнесу необхідно мати можливість завбачати свої дії, а також бути впевненим у тому, що його очікування здійсняться».

«Сьогодні ми є частиною великої  системи, а тому пов’язані з міжнародними партнерами значною кількістю міжнародних зобов’язань та принципів. Нехтування цими принципами в процесі встановлення прозорої системи внутрішньої та зовнішньої торгівлі відбивається не тільки на окремому бізнесі, а є показником відповідальності країни як торгівельного партнера», - сказала Тетяна Сліпачук, Голова Громадської організації "Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі".

Ярослав Железняк, експерт Палати, зазначив: «Незважаючи на рекордну кількість зареєстрованих законодавчих ініціатив за перші тижні роботи нового Парламенту, в них досі прослідковується багато популізму. Міжнародний досвід свідчить, що прийняття таких законопроектів напряму впливає на погіршення інвестиційного клімату в Державі. Тому для підвищення якості законодавства необхідно дотримуватись процедури публічного обговорення, практикувати реєстрацію законопроектів у співавторстві з усіма членами Коаліції, а також проводити активну кооперацію з бізнесом».

За словами Я. Железняка, станом на 8 грудня лише 3 законопроекти з 97 були зареєстровані від усіх представників Коаліції. Досвід Верховної Ради VII скликання показує, що після 22 лютого 2014 лише 4 % з принятих законопроектів  були подані всіма представниками Коаліції. Однак, саме такі законопроекти є найякіснішими, їх прийняття не викликало зауважень від Американської торгівельної палати в Україні. Тому більш ґрунтовні та якісні законодавчі ініціативи мають готуватися за участі всіх фракцій Коаліції.

Зауваження бізнес-спільноти також стосувалися наявності фінансово-економічного обґрунтування до законопроектів, що мають безпосередній вплив на економічну ситуацію в країні. Під час роботи Верховної Ради попереднього скликання, із 154 законопроектів, що пропонували зміни до Податкового кодексу України, лише одна мала документ із фінансово-економічним обґрунтуванням. Наявність такого документу має принаймні змусити народних депутатів керуватися економічними розрахунками при прийнятті рішень, а також зможе зменшити кількість популістських законопроектів у Парламенті.