Чехия делится с Украиной опытом демократических изменений: люстрация и открытие архивов

Чеський рецепт подолання наслідків тоталітаризму на власному досвіді — люстрація у всіх органах влади та відкриття доступу до архівів комуністичних спецслужб. Такі думки висловив чеський академік, перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів Чехії Павел Жачек під час дискусії «Тінь минулого. Подолання наслідків тоталітаризму: досвід Чехії та уроки для України», яка відбулась у Києві.

Дискусію організовано Українським інститутом національної пам’яті спільно із Чеським центром у Києві, Центром досліджень визвольного руху та Центром історії державотворення НаУКМА.

Павел Жачек зазначив, що процес відходу від тоталітарного режиму – кроки трансформації – схожий в усіх країн. Він розповів, що у Чехії закони про люстрацію були прийняті ще в 1991-1992 році. Цими законами заборонили займати високі державні посади, починаючи від керівників відділу, пов’язаним із злочинною діяльністю режиму. «Для чеського суспільства в ті роки було важливо побачити різкі зміни. Треба було очистити не лише верхівку влади, але й ставлеників колишнього комуністичного режиму на місцях — директорів фабрик, заводів тощо. Суспільство вимагало глобальних змін у всій державі. Ці закони діють і досі, і планується, щоб вони стали частиною законодавства про діяльність спецслужб Чехії», — розповів Жачек.

На його думку, закони про люстрацію мали велике значення для розбудови нової Чехії, тому вкрай важливо, щоб Україна запозичила з чеського досвіду позитивні результати і не повторювала помилок.

Невід’ємною частиною чеських законів про люстрацію є доступ до архівів служб безпеки Чехії. Як зазначив історик, ці документи показують, як комуністична влада стежила за приватним життям людей, за їх політичною діяльністю, громадською активністю.

У 2007 році Павел Жачек особисто відповідав від чеського уряду за створення архіву матеріалів держбезпеки Чехословаччини. «Велись жваві дискусії, що відкривати, а що приховати, щоб не зашкодити людям або державі. Жодне з побоювань, які були у співробітників спецслужб, не справдилися. Після відкриття архівів ніхто не покінчив життя самогубством, не з’явилось ніяких нових теорористів, нічого подібного. Зате збільшилась цікавість до історичних матералів з боку молоді», — розповідає Жачек.

Павел Жачек наголосив, що розслідування злочинів тоталітарного режиму має бути в інтересах демократичної держави: «Тоді поступово буде відновлюватись довіра громадян до держави. І якщо хтось в майбутньому захоче повторити щось подібне, то він має розуміти, що буде покараний і проти нього буде задіяно всі засоби права».

Для України, на думку Жачека, зараз буде важливою міжнародна співпраця з країнами, які раніше також перебували в соціалістичному таборі: Польщі, Чехії та інших.

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив, що хоча українці здобули незалежність у 1991 році, але комуністичну номенклатуру відсунути від влади на той час не вдалося.«Україна має значні здобутки у розбудові демократичного суспільства, що відрізняє нас від Білорусі чи країн Середньої Азії, але все ж неподолане до кінця комуністичне минуле отримало шанс і почало брати реванш, що яскраво засвідчили події січня-лютого цього року у Києві», — зазначив В’ятрович.

На думку Володимира В’ятровича, подолання наслідків тоталітарного минулого в Україні ще триває і цей процес є дуже важливим: «Якщо цього не робити, то влада рано чи пізно знову захоче стати абсолютною і репресувати власних громадян. Україна дуже спізнилася з подоланням наслідків тоталітарного минулого. Але все ж є і плюс – можливість вивчати чужі помилки і врахувати досвід всіх країн Балтії, Чехії, Польщі і т.п. Це дозволить швидше досягти позитивних результатів, адже зобити треба чимало».

Одним з перших кроків, на думку історика, має стати відновлення попереднього статусу Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади. «Важливим напрямком є створення Архіву національної пам’яті, який повинен увібрати в себе матеріали з архівів всіх колишніх спецслужб УРСР. Україні також слід включатись в роботу, яка ведеться в країнах Східної Європи, і готуватись до організації міжнародного процесу щодо засудження злочинної діяльності Комуністичної партії», — переконаний В’ятрович.

Нагадаємо, раніше відбулися круглі столи про досвід подолання наслідків тоталітаризму з експертами Латвії та Литви.