Тарас Чорновіл: "Введення надзвичайного стану - це повний абсурд"

Друге. У Законі чітко виписано, що має бути вказана дата введення надзвичайного стану і термін його дії. У згаданому Указі нічого подібного немає, тобто знову грубо порушено Закон. Кармазін був абсолютно правий, що після цих порушень розглядати у ВРУ відповідний Указ і приймати по ньому рішення було в принципі не можливо і не припустимо.

Наступне. У Законі передбачено, що надзвичайний стан запроваджується за низкою обставин, зокрема, коли існує загроза життю людей. Яка загроза для життя людей від штаму вірусу, що не загрожує людині? Цей вірус регулярно спалахує в Україні принаймні протягом останніх 30 років. Він детально описаний в підручниках ветеринарії ще з радянських часів, починаючи від 1963 року. У цьому немає жодної логіки. А порушення прямої норми Закону є. Принаймні за трьома позиціями Указ Президента порушив законодавство України. Тому його не можна було розглядати.

Далі. Логіка самого введення надзвичайного стану. Застосовані карантинні дії. У подібних випадках, наприклад при захворюванні худоби на ящур, вводяться карантинні норми. Вони передбачають дуже багато серйозних заходів, у тому числі певний режимний допуск на території, контроль транспорту, заборону вивозу харчових продуктів і тому подібне. Усе це в принципі і було здійснено у Криму в повному обсязі. Причому карантинні вимоги виконані дуже добре. Сьогодні у межах тих декількох сіл взагалі немає не те що загрози, а й реальної підстави припустити можливість подальшого розвитку хвороби. Тих, хто говорить, що із тих трьох сіл може початися пандемія, тобто всесвітнє захворювання, не по-парламентському хочеться назвати ідіотами.

По-іншому сказати не можна, це ж уже повний маразм. Там уже немає жодної свійської птиці, проведена масова дезінфекція. До того ж закінчився період масового перельоту дикої птиці над тим районом. Зате є чотири регіони України, де можна було б провести запобіжні ветеринарні заходи. Для цього усього лиш потрібно було б прийняти постанову Кабміну про виділення ще три місяці тому коштів на проведення карантинних заходів і створення пересувних ветеринарно-карантинних пунктів. Їх потрібно було розмістити у районі Сивашу, де ще півроку тому була зрозуміла ймовірність такої проблеми у районі приазовських територій, у районі Одеської області в гирлі Дунаю і у певних районах Закарпатської області. Усе. І коштів на це пішло б набагато менше, ніж уже сьогодні потрачено на ті карантинні заходи. Цього зроблено не було.

Зате зараз здійснюється великий шум і підміна понять. Тому що у такому випадку будь-яке захворювання на ящур, черевний тиф має призводити до проголошення надзвичайного стану. Це є повний абсурд і абсолютне ігнорування певних чітких норм закону. У мене складається таке враження, що Президента оточують люди, які ніколи не читали законів, взагалі ніколи не читали. А в Законі все чітко виписано.

Тепер щодо особливостей, які надає надзвичайний стан, а не надає карантин. Це заборона мітингів і демонстрацій. Це заборона будь-яких виборчих процедур. Це можливість реквізиції майна, навіть певної націоналізації, вилучення майна у людей. То хіба ми цього хочемо? У цьому разі можна говорити, що здійснюється спроба, як потім можна ввести надзвичайний стан по всій території України. Скажімо, у березні буде епідемія грипу, загрозлива для життя людей. І вона матиме надзвичайно більше підстав, ніж те, що сьогодні відбувається в Криму.

У Таїланді, Китаї та інших азіатських країнах бушував небезпечний для життя людини пташиний грип. Хоча б одна з цих країн, окрім дуже жорстких і добре профінансованих карантинних заходів, вводила надзвичайний стан? Жодна. Це в умовах, коли за нашими мірками уже потрібно було загорнутися у білі простирадла і тихо, не викликаючи паніки, повзти на цвинтар. Вони такого стану не оголосили. А ми оголосили. Це обійде всі газети і телеканали світу. Перша країна світу, яка на пташиний грип відреагувала надзвичайним станом. До чого це призведе? Адже ніхто не розбиратиметься, що цей стан оголошений у кількох районах, а кілька курей померло від хвороби, яка спалахує кожні два-три роки. Розбиратися у цьому ніхто не буде. Однак усі знатимуть, що в Україну їхати не можна, бо там небезпечніше, ніж у Китаї, що українську курятину, а з часом і будь-яку українську м’ясну продукцію, купувати не можна. Китайську можна, а українську ні. Хтось уже подумав, скільки мільярдів це нам коштуватиме?

- Чи залишається сьогодні парламент адекватним і дієздатним органом в умовах старту виборчої кампанії, попри заяви про певну неспроможність Президента контролювати ситуацію в країні, зокрема провадити свої ініціативи у стінах ВРУ?

- Ні. Реагувати парламент ще може, але приймати адекватні рішення, на превеликий жаль, у повній мірі ні. Наприклад, сьогодні прийняте рішення (а ВРУ підтримала не президентський варіант Закону, а варіант Мартинюка, в якому у першому пункті схвалюється ініціатива Президента, а згодом йде пояснення для Президента, що він поводиться неадекватно, а усі люди, які готують йому Укази, перепрошую, ідіоти) є абсолютно неадекватним. Усі, хто голосував “за”, добре розуміли, що це є сферою виключних карантинних дій. Але діяли з принципу, аби щось не вийшло, а раптом розпочнеться справжнє захворювання. Але ж і це не було б підставою для введення надзвичайного стану, а для ще більш жорсткіших карантинних дій і все. Але ВРУ проголосувала за це абсолютно неадекватним рішенням, яке ще й до того ж грубо порушує законодавство. ВРУ йде або за популістською боязню, або, навпаки, за прямим тиском Президента.

- Але ж у березні наступного року буде сформована Рада з абсолютно новими повноваженнями. Чи можете Ви спрогнозувати, що вона буде здатною адекватно відповідати на виклики, що стоятимуть перед державою?

- Хтось мусить брати на себе відповідальність. У наступній Верховній Раді усе ж таки вводиться інший стиль роботи і керівництва. Внаслідок пропорційних виборів та дії імперативного мандату ВРУ стане значно менш публічним органом. У Раді фактично будуть озвучуватися прийняті рішення кількох лідерів політичних сил. Відповідальність за державу нестимуть присутні у парламенті політичні сили. Рада стане рупором, озвучувачем їхньої позиції, а також, я думаю, дуже пропорційним і адекватним віддзеркаленням позицій народу.

Я вважаю, що прихід цих людей до влади адекватний. Тому що вони перейшли ті грані, які відділяють бізнесмена від політика. Це дуже добре видно на прикладі Богуслаєва, останнім часом і Ахметова. Стандартний американський варіант: спочатку вони стріляли один в одного, потім заробляли масовано заробляли для себе гроші, потім настав момент, коли тому самому «Форду» чи «Моргану» є набагато більшим гонором заробити хоча би мільйон доларів для держави, ніж десять мільйонів для себе особисто.

Ця межа пройдена для деяких людей. Я це бачу на прикладі Ахметова – він переріс бізнесмена і виріс до політика. Я бачу це у Богуслаєва і Скудара. До речі, Богуслаєва колись дуже активно агітував іти у політику мій батько. Мені здається, стосовно них я не матиму розчарування. Я думаю, що тут вже не стільки зрощення бізнесу з політикою, скільки певне протиставлення у певних постатях бізнесу і політики.

- Сьогодні вже відомо, що не буде одноосібного переможця на парламентських виборах. Хто для Тараса Чорновола був би природнішим союзником для формування більшості у наступному парламенті?

- Не я сам буду вирішувати, з ким створювати коаліцію. Дуже побоююсь, щоб наперед не відбувалися певні домовленості. Краще зберегти той респект, що невідомо, з ким доведеться блокуватися. Тому давайте не обливати один одного брудом, а цивілізовано протистояти. Я згоден із фразою Погребинського.

Мені хочеться, щоб то були сили ідеологічно більш споріднені, а не сили прямо протиставлені впродовж тривалого часу. Бо тоді руйнується принцип громадянського суспільства. Є влада і є опозиція. Вони можуть мінятися місцями, але мають бути розділені. Німеччина спробувала об’єднати велику коаліцію. На мій погляд, вона таки розпадеться. Принаймні для німецької держави ця велика коаліція не буде символом процвітання. Об’єднання влади і опозиції в єдину більшість не є правильним. Мені хотілося, щоб це був Литвин, його блок. Адже вони політично нейтральні. В усіх конфліктах вони займали нейтральну позицію. Це природно.

Якби пройшла (а я хочу, щоб пройшла) СДПУ(о), це була б невелика фракція, але ми би з ними знайшли спільну мову. Переживши цей рік, вони змінили свої погляди на ряд сутнісних проблем в Україні. З ними було б набагато легше працювати, і це було б доречно. Я б не хотів, щоб це були ультраліві сили. Це повністю неприродно.  Ми представляємо центристську силу. Можливо, вона не всім подобається, але це сила, яку можна назвати державницькою.  Об’єднуватися з ПСПУ через те, що вона більше за нас не любить Ющенка, нелогічно. Коли кіт із собакою об’єднуються тільки для того, щоб перемогти кухаря, - це не правильно. Щодо інших варіантів блокування, дуже мала імовірність об’єднання з Юлею Тимошенко – абсолютно протилежні психотипи. Психотип типового регіональника – це будівництво, розбудова, економіка. Психотип Юлії Тимошенко (вона абсолютно домінує в БЮТі) – це певна руйнація, негатив, руїна. Тобто вони протилежні.

Стосовно “Нашої України” - це варіант німецької великої коаліції, яка рятує ситуацію, не втягує країну у позачергові вибори, що нікому добра не принесуть, а тільки ще більше розхитають державу. Це відтягування часу. Я не думаю, що це буде перспективний проект на весь термін.  

- Сьогодні багато пишуть про те, що Рада не зможе зібратися і обрати керівництво, запропонувати кандидатуру голови уряду. Ви припускаєте можливість нерезультативних виборів? І чи можливий варіант нових виборів?

- «Регіони» готові до ще одних виборів. А Україна готова? Ми готові провести ще одні вибори, продовжити апофеоз виборчого маразму. Я категорично проти проведення нових виборів, тому що країна в стані істерії буде жити ще майже рік. Припускаю, що “Наша Україна” буде в цьому зацікавлена, можливо, об’єднається з БЮТ, але інші політичні сили зацікавленості в цьому не матимуть. Думаю, що відбудеться тимчасовий союз, тобто формальний нюанс Конституції буде виконано. Він буде неприродним – нам доведеться об’єднуватися з лівими, на якийсь час створювати коаліційний уряд, який не буде вигідним і надійним, але принаймні збереже стабільність. Доведеться піти на це. Тоді “Наша Україна” повністю себе дискредитує, але Ющенко, якщо буде давати такі команди своїм депутатам, мусить зрозуміти, що він підставляє себе під імпічмент.

- Яка вірогідність того, що нова ВР порушить питання про нелегітимність чинного Президента?

- Президента зробив таким суд, а не ВРУ. Парламент прийняв закон, він його може скасувати чи не скасувати. Однак було судове рішення, яке відкрило шлях для всіх цих законів. Якщо Верховний Суд за своєю ініціативою чи за чиїмось позовом захоче переглянути свої рішення у двох варіантах: у варіанті, скажімо, відміни грудневого рішення, - тоді автоматично мав би ставати Президентом Янукович, або перегляду січневого рішення – тоді автоматично мали би відбутися нові вибори. Це прерогатива суду. Я, наприклад, не уявляю, як ми би могли тиснути на суд. Хоча після тиску Ющенка, зокрема у справі з Піскуном, бунт суддів у Києві вже почався. Я не здивуюсь, якщо буде такий результат. Він може бути тільки на фоні абсолютно антиющенківської ВР. Зараз це поки що неможливо. Але я не виключаю можливості таких подій.

Чи є сенс ВР порушувати питання про імпічмент – тільки у випадку дуже серйозних злочинних дій. Їх дуже багато, але вони, як правило, підпадають під злочин, який називають бездіяльність. Бездіяльно спостерігав, що робить уряд Юлії Тимошенко, потім почав цьому обурюватися. Бездіяльно спостерігав, що роблять “любі друзі”.Бездіяльно дозволив Івченку розкрасти чи пустити не за призначенням європейський кредит – 2 млрд євро. Добре, що німецький банк не всі кошти перерахував. Невідомо, як за нього треба буде розплачуватись – доведеться віддавати за нього нашу газову систему. Це реальні злочини. За це буде сидіти Івченко, за щось сидітиме Луценко. Щодо Івченка. Я добиватимуся позбавлення недоторканності, якщо він пройде у наступний парламент. За такі злочини треба відповідати –  це бандитизм страшний. А відносно Ющенка, якщо буде задіяно варіант спроби незаконного розпуску парламенту або зриву виборів через якість надзвичайні стани або ще щось – імпічмент відбудеться. Якщо такого не відбудеться, ніхто не розпалюватиме жорсткий конфлікт і всі мирно-спокійно шукатимуть способу співіснування двох гілок влади. Це буде нелегке притирання. Але за півроку вони притруться і кожен буде робити своє.