Якщо дитина завучка

Розумний, розвинений, але завжди один — з жалем і таємною гордістю говорять батьки. Ну, немає в класі рівних йому, що поробиш. Тиха дитина, часто багато знає, тільки іноді дратує тим, що починає мудрувати, не піднімаючи руки, а іноді так довго думає перед відповіддю, що простіше взагалі не питати, письмово нехай відповідає. З рухами у них, звичайно, біда: в кути не вписуються, а на фізкультурі просто в двох ногах заплутуються намертво. Та й повненькі. Ось і дражнять їх за це, як передає Интернет-издание для девушек и женщин от 14 до 35 лет Pannochka.net

І друзів замало … Іноді взагалі одні сидять, або в кутку книжку читають, або бродять по коридору як неприкаяні. І співчуття, начебто, викликають, і дратують цієї своєї фізичною і соціальною непригодністю. Що вони самі про себе думають: — Чому вони всі шарахаються від мене, як від прокаженого? Я ж, на кшталт, розумну річ сказав. Папа говорить, вони просто заздрять. Часто батьки таких дітей йдуть по шляху найменшого опору: ну, сидить дитина з книжками і пізнавальними передачами в обнімку — ось і славно. Розумним буде! А ось спорт … З велосипеда падає, по м’ячу потрапити не може, і не треба йому — важко адже. Але таким дітям спорт необхідний!

По-перше, рано чи пізно координація налагоджується, і вони можуть цілком собою пишатися і не виглядати зовсім вже білими воронами на тлі однолітків. По-друге, тоді рідше виникає проблема із зайвою вагою, властива таким дітям. А виникає вона тому, що руху мало, і тому, що всі свої емоційні переживання діти часто схильні заїдати. Спорт і рух також допомагають скинути емоційну напругу. Друге їх слабке місце — навички комунікації. Саме тому добре, коли така дитина з дитинства дружить з дітьми активнішими. Тоді, потрапляючи в один клас, вони продовжують дружити, і «ботанік» не залишається на самоті. Влітку корисні табори з організованою програмою, спрямованою, в тому числі, на спілкування.

Потрібно водити його в психологічні групи спілкування. Часто в підлітковому віці такі діти самі починають шукати інформацію по навичкам ефективної комунікації, так як усвідомлюють, що у них все не дуже складається в цьому питанні. Дуже важливо приділяти увагу колективу, в якому вчиться дитина, особливо з 10-14 років, коли діти вразливі, а однолітки можуть бути жорстокі. Іноді без втручання батьків такі діти просто не справляються з ситуацією цькування, і їх починають відвідувати цілком серйозні суїцидальні настрої. Допомогти може перевестися в школу, де любов до навчання поділяється однолітками. Зараз дуже багато гімназій і ліцеїв, в які беруть починаючи з 7-го класу, і саме тих дітей, яким дійсно подобається щось вивчати, а не маскуватися під більшість, що пішов у підліткові радості спілкування.

У вищеописаних навчальних закладах «ботаніки» виявляються серед собі подібних і буквально «розцвітають». Одним із засобів, що допомагають у важку хвилину, стає світ комп’ютера та Інтернету. Для багатьох це єдиний спосіб хоч якогось спілкування. До того ж у віртуальному світі можна придумати собі будь-який образ і нарешті стати популярним, шановним. Іноді це допомагає і з однокласниками налагодити контакти. Є що обговорити. Але батькам важливо стежити, щоб в реальному світі теж було на що опертися. Хоча іноді для цього потрібно татові самому згадати, як грати в хокей, а мамі — взяти спільний абонемент в басейн.А ще важливо просто частіше розмовляти зі своєю дитиною, цікавитися його думкою. Якщо в батьків він знаходить ще й друзів, то численні складності його життя стають не такими вже страшними. Він не один, він потрібен, важливий і цікавий не тільки як успішний учень, а й як людина, особистість.

roditeli.ua