В інтернеті є купа літератури з приводу того, як правильно спілкуватись, як навчати свою дитину встановлювати контакти з іншими та врегульовувати конфлікти. Декілька тез про те,що слід враховувати при спілкуванні з іншими людьми, які варто донести своїй дитині, а можна повчитися (чи нагадати про них) й собі.)))
1.Починаємо з знайомства і запам’ятовуємо ім’я співрозмовника, щоб потім часто повторювати його (принцип коду доступу).
2.Задавайте питання, щоб людина могла подарувати вам свої цінні здобутки і поділитись кращими якостями (закон пріоритету слухача), як передає Интернет-издание для девушек и женщин от 14 до 35 лет Pannochka.net
3.Відмовтесь від директивних суджень і фіксованих оцінок в користь фраз «існує думка, іноді трапляється так» (здатність приймати різні думки).
4.Слухайте не слово, а голос; не сенс, а емоцію. Не вірте жодному висловлюванню: спостерігайте за відчуттями – джерелом енергії, яка відображається в мовленні (принцип опори на причину висловлювання).
5.Насолоджуйтесь спілкуванням: воно не надовго і контакт міг і не відбутися. Людина виділяє час життя і вкладає енергію звуку, щоб отримати радість від випадкової швидкоплинної зустрічі (погляд з позиції, що життя має кінець).
6.Даруйте співрозмовнику краще, що у вас є: увагу й повагу до таємничого життя, яке відбувається в невідомій глибині його всесвіту (закон визнання кожного центром свого світу).
І так, таке спілкування здатен засвоїти малюк у віці двох-трьох років.
•Мене звуть Аня, а вас?
•Так-то
•Що ви робите?
•Те-то
•А навіщо?
•Тому
•Вам подобається?
•Так,звичайно
•А що вам ще подобається?
•Таке-то
•Дякую за розмову!))