78% українців, яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому — опитування

Все більше українців, яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому. З середини вересня їхня кількість зросла на 16 пунктів і зараз становить 78%. Це найвищий показник за весь час замірів, починаючи з травня 2022 року. І це попри те, що 71% опитаних заявляють, що мають можливість залишатися за кордоном. Про це говорять результати дослідження Gradus Research.

Все більше українців, яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому.

Згідно із результатами опитування, знизилась і кількість тих, хто хоче залишитися на новому місці проживання — таких наразі лише 7%.

«Люди схильні трактувати позитивні новини про деокупацію територій як сигнал, що можна повертатися додому. Однак безпекове питання і надалі залишається одночасно і ключовим драйвером, і бар'єром у цьому. Це пояснюється тим, що відчуття безпеки дуже суб'єктивне, і те, що для когось виглядає як ‘вже можна повертатися', для інших все ще становить загрозу», — пояснює Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Робота за кордоном
Прагнути повернення українців змушує і непроста ситуація з роботою та доходами. Загалом рівень працевлаштованості дещо збільшився і наразі складає 61%. Найвищий показник працевлаштованості спостерігається серед тих українців, які залишилися вдома — 66%. Що ж стосується внутрішньо переміщених осіб та зовнішніх мігрантів, то серед них 55% та 52% працевлаштовані відповідно.

Доходи під час війни
Більшість українців продовжує декларувати зменшення доходу від початку повномасштабного вторгнення (77%), і лише 3% вказують, що їхній дохід збільшився.

Особливих змін у стабільності доходу серед працевлаштованого населення не зафіксовано — 74% продовжують отримувати зарплатню. Водночас майже половина (47%) працевлаштованих немає впевненості щодо того, чи будуть вони отримувати її й надалі.

Найбільші потреби
Більш ніж половина опитаних українців відчувають потребу у грошах (66%) і це залишається найбільшою потребою, а близько третини — у доступі до роботи (31%). Відмічається зменшення потреби у продуктах, медикаментах, доступі до медобслуговування та освіти.

Інф. minfin.com.ua