Пастка для безробітних

Розвиток ринкових відносин в Україні, крім позитивних, має, на жаль, і негативні наслідки. Доволі поширеною формою шахрайства нині став прийом на роботу з так званим випробним терміном та невиплата заробітної плати після звільнення. Такі дії спритників з підставних фірм підривають віру пересічних громадян у справедливість, у те, що хорошу роботу можна знайти чесним шляхом, без налагоджених «зв'язків» та чималих хабарів. Безробітні у пошуках кращої долі потрапляють на гачок, а правозахисні структури держави не завжди в змозі відстояти їхні права.

Нам особисто довелося зіштовхнутися з такою схемою: організація, яка надає послуги з працевлаштування за кошти тих, хто до неї звертається, направляє безробітних до приватних фірм, з якими має попередню домовленість. Останні ж у фактичному працевлаштуванні не відмовляють, проте, користуючись правовою необізнаністю більшості громадян, офіційних документів про прийом на роботу, як цього вимагає вітчизняне законодавство, не оформляють. При направленні і прийомі на роботу громадян спокушають привабливими обіцянками високої зарплати, а насправді не платять зовсім або виплачують досить мізерні суми. Як наслідок прийняті на роботу люди працюють у таких фірмах до першої виплати зарплати.

На жаль, це має системний і доволі масовий характер. Через те, що прийом на роботу документально не оформляється, у більшості випадків виявляється, що згадані фірми-«роботодавці» мають фіктивну назву, а їхня юридична адреса не відповідає фактичній. Тому, якщо розчаровані у своїх сподіваннях робітники і вирішують направити скаргу до суду або прокуратури, юристи одразу відносять ці справи до розряду неперспективних. Адже зібрати доказову базу тут практично неможливо.

Сподіваємося, що громадяни, влаштовуючись на роботу, обов'язково вимагатимуть від роботодавців укладення офіційних письмових трудових угод, внесення відповідних записів до трудових книжок, ознайомлення з наказами про прийом на відповідну посаду та умовами колективного договору.

Дії ж правоохоронних органів, на нашу думку, мають бути спрямовані на попередження таких випадків ошуканства довірливих громадян. Фірми, які реєструються вперше, мають перевірятися на плинність кадрів, відповідність юридичної і фактичної адреси, банківських реквізитів тощо. А у засобах масової інформації повинні міститися телефони довіри, за якими безробітні могли б повідомити відповідні органи про виявлені порушення у процесі працевлаштування.

 І. Діхтяренко, С. Петровський, "Урядовий кур’єр",

Інф. Державна служба зайнятості