Заборгованість по зарплатам зросла на 400% за 7 років: що пропонують роботодавці

За міжнародними стандартами, заборгованість по заробітній платі – одне із найбільш грубих порушень прав людини. Втім, економічна нестабільність та відсутність ефективного реагування з боку держави нарощує дану проблему в Україні, а карантинні обмеження і вплив пандемії на виробників і бізнес посилює її ще більше.

За інформацією УСПП,  обсяг заборгованості, на жаль, стабільно росте з 2014 року, збільшившись за цей період на 400%. Урядові представники називають цифру в 3,8 млрд.грн.

Для подолання такої проблеми потрібно здійснити комплекс заходів: повернути інструментарій соціального діалогу уряд-роботодавці-профспілки,  розробити програму компенсаторів для бізнесу під час карантину і стратегію економічного відновлення після подолання пандемії.

Таку думку висловив президент УСПП, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, виступаючи на  онлайн-презентації міжнародного досвіду переходу до ринкової економіки та  боротьби з проблемою заборгованості з заробітної плати на державних  підприємствах. Захід пройшов під егідою Міжнародної організації праці, серед його учасників - керівники урядових установ та соціальних партнерів, представники  парламенту, наукових закладів, агенцій ООН, міжнародних та громадських організацій. 

Було підкреслено, що відповідно до наявних офіційних даних, 60% заборгованості припадає на економічно активні підприємства, 30% - на банкрути.

За словами Анатолія Кінаха, тенденція до збільшення заборгованості почала формуватися в кризовому для України 2014 році – це окупація Криму Росією, початок війни на Донбасі, гіперінфляція тощо. Втім, не лише такі глобальні події «посприяли»  падінню рівня платоспроможності підприємств і громадян.

Одним із чинників стала консервація соціального діалогу уряду з роботодавцями і профспілками. Кілька років Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України не діяла і лише значними зусиллями ділової громади є шанс на поновлення її роботи вже в найближчий місяць-другий. Генеральна угода між соціальними партнерами також перетворилася на номінальний документ. Котрий в принципі мав би бути чіткою гарантією взятих на себе зобов’язань всіма трьома сторонами.

«Найбільше боргів припадає на промисловий сектор – до 80% від всієї заборгованості по зарплаті. Чому?  Бо виробникам нічим платити своїм працівникам. Падіння у виробництві за 10 місяців цього року – 7%, а в таких секторах, як машинобудування – до 20%. Легка промисловість тільки в 2020 році втратила 20 тис. робочих місць. Багато заводів-гігантів, якщо не в кризі, то на порозі банкрутства. Тому, щоб вирішити проблему заборгованості по зарплатам, треба йти до причин і вирішувати їх. Жодні інші стратегії не спрацюють», - підкреслив президент УСПП, голова ООРУ.

З того, що пропонують роботодавці, Анатолій Кінах виділив кілька ключових напрямів:

- повноцінне відновлення соціального діалогу, поновлення роботи НТСЕР, реалізація прийнятих на ї засіданнях рішень;

- неприпустимість одностороннього урядового (адміністративного чи фіскального)  тиску на бізнес і роботодавців. Потрібні спільні рішення по здешевленню кредитних ресурсів для виробників, адже наявні в Україні вчетверо вищі, ніж в країнах ЄС. З таким підходом говорити про конкурентоспроможність, можливість нарощування експорту – годі;

- компенсаторні програми для бізнесу, що мають передувати оголошенням рішення про посилення карантину чи повний локдаун. До прикладу, «карантин вихідного дня», за оцінками НБУ, коштував бюджету 300 млн. доларів. За його період підприємці зі сфери торгівлі, організації івентів, ресторанного бізнесу тощо подекуди втратили до 50% своїх прибутків за згаданий період;

- розроблення програм фінансової санації, модернізації ключових (стратегічних) державних підприємств;

- удосконалення механізмів судового захисту інтересів працівників, яких необґрунтовано лишили виплат тощо.

«Всі ці кроки – це і співпраця із міжнародними партнерами, і удосконалення українського законодавства, і соціальний діалог з чітко визначеними зобов’язаннями сторін і контролем їх виконання – повинні бути зроблені вже зараз. Роботодавці мають і пропозиції, і готовність до такої співпраці»,- підсумував Анатолій Кінах.