Перед приватизацією землі необхідно сформувати програму переходу – від скасування мораторію до відкриття ринку з усіма необхідними етапами і нормативно-законодавчими складовими

Підприємницька спільнота стурбована пошуком швидкої моделі продажу землі сільськогосподарського призначення в умовах відсутності  грунтовних розрахунків і прогнозів, що  містить значні виклики як для економіки держави в цілому, так і для українських громадян.  Про це 11 листопада йшлося на розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правлінні УСПП.
«Ніхто не заперечує стратегічну мету – запровадження сучасного прогнозованого цивілізованого ринку землі. Але велику тривогу викликає відсутність фахового наукового супроводження, техніко-економічних обґрунтувань, розуміння етапності цієї робити. Ділова спільнота наполягає: перед приватизацією землі необхідно сформувати  державну програму переходу  – від скасування мораторію до початку приватизації з усіма необхідними етапами і нормативно-законодавчими складовими», – наголосив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
Він підкреслив обов’язковість завершення підготовки Держгеокадастру землі сільськогосподарського призначення, узгодження генпланів розвитку селищ і міст, визначення меж землекористування, а також територій, придатних для реалізації майбутніх інфраструктурних проектів держави, прийняття програми підтримки родючості сільськогосподарських земель тощо.
Учасники дискусії зупинилися на темі допуску на ринок землі іноземців, оскільки більшість з них мають конкурентні переваги перед українськими аграріями. Три роки обмеження, як цього пропонує проект закону, є дуже малим терміном, треба хоча б до 10 років. Земля має бути у власності тих, хто на ній працює, а не у власності портфельних інвесторів або великих фінансових корпорацій.
Обговорювалася проблема невисокої конкурентоспроможності українського аграрія, оскільки ц.р. і врожайність, і ціни на сільськогосподарську продукцію є не найкращими, а відсутність доступу кредитування робить їх можливості ще меншими. Фінансова слабкість ставить  землероба  в скрутне становище напередодні земельної приватизації, і навіть потужні вітчизняні агрофірми, за словами  Героя України Миколи Васильченка, можуть мати проблеми, які призведуть до скорочення  програм модернізації та розвитку.
Голова Ради Асоціації «Укрмашбуд» Володимир Саченко присвятив свій виступ необхідності подолання кризи у вітчизняному сільськогосподарському машинобудуванні. Якщо в 2008р. діяла програма його підтримки, було випущено продукції більш ніж на 5 млрд. грн., 38% з яких  експортована, то нині велика кількість заводів зупинена і навіть закрита зовсім. У фермерів немає попиту на техніку – вони невпевнені щодо власної перспективи. В.Саченко пропонує додати усіх зусиль, щоб задіяти потенціал 240 вітчизняних машинобудівних підприємств і започаткувати кластер з виробництва українського трактору, який потім стане основою багатьох сільськогосподарських машин для села.
Учасники засідання АРГО і правління УСПП вирішили підготувати окрему заяву з питань земельної реформи, де сформулювати вимоги щодо чіткого поетапного системного і програмного підходу до її проведення, недопущення турборежиму в такій чутливій і важливій для людей  реформі.
«Земля є не лише економічним поняттям, тут заключні самоідентифікація українського народу, історична і культурна спадщина, надія на вирішення соціальних проблем і краще майбутнє. Поспішати і спрощувати не можна. Бо все, що робиться з землею нині, стосується не лише нас, але й майбутніх поколінь», – підсумував Анатолій Кінах.