• Головна / Main Page
  • СТРІЧКА НОВИН / Newsline
  • АРХІВ / ARCHIVE
  • RSS feed
  • З понад 500 відділень, які надають допомогу при гострому інсульті, більше половини не мають устаткування для його діагностики

    Опубликовано: 2019-10-30 08:54:44

    До Всесвітнього дня боротьби з інсультом, який відзначається щороку 29 жовтня, представники лікарської спільноти та влади шукали рішення проблеми високої смертності від інсульту в Україні. Зокрема, представники Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Національної служби здоров’я України, спеціалісти, які займаються питаннями надання допомоги пацієнтам з інсультом та ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом» обговорювали подальші дії держави для якісного лікування гострого ішемічного інсульту та збереження життів українців.

    Новий Кабінет Міністрів України, який взяв на себе зобов’язання продовжувати реформування системи охорони здоров’я, оприлюднив Програму діяльності, де поставив у сфері охорони здоров’я амбітну ціль – зменшити рівень смертності на 5%. Досягнути її неможливо без налагодження системи надання якісної медичної допомоги пацієнтам з інсультами, адже інсульти є основною причиною смертності та пожиттєвої інвалідизації в Україні.

    У 2018-2019 рр. Україна зробила рішучі кроки в напрямі розробки національної стратегії боротьби з інсультом. Робочою групою при Міністерстві охорони здоров’я України було розроблено Вимоги до надання медичної допомоги при гострому інсульті за Програмою медичних гарантій у 2020 році. Окрім цього був проведений аудит медичних закладів, які надають допомогу при інсульті. Експерти були одностайні в тому, що зволікати недопустимо і потрібно активно продовжувати розпочату роботу.

    «Щороку в Україні стається близько 150 тисяч інсультів. Ми просимо очільників охорони здоров’я змінити те, що зараз інсульти лікуються в загально-неврологічних відділеннях. Статистика і світові дані свідчать, що терапія у спеціалізованих інсультних центрах суттєво зменшує смертність й інвалідність після інсультів. За попередніми результатами аналізу даних, зібраних МОЗ України про структуру відділень , де лікуються пацієнти з інсультом виявлено, що з   понад 500 таких відділень , які надають допомогу при гострому інсульті, більше половини  не мають необхідного обладнання для діагностики та лікування інсульту. Відповідно, вони не можуть правильно діагностувати хворобу, і тим більше – надати необхідне лікування. Лише 20% працездатних українців повертаються до роботи після інсульту. А наше завдання – зробити так, щоб більшість із них залишилися активними учасниками суспільного життя та приносили користь державі», – зазначив Микола ПОЛІЩУК, лікар – нейрохірург, професор, президент громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».

    Максим ПЕРЕБИЙНІС, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування так відповів на питання щодо кроків держави задля протидії інсультам: «На рівні Уряду, Верховної Ради та Президента зараз формується програма зі створення мережі спеціалізованих інсультних центрів, із залученням Світового банку. Є заклади, які вже мають лікарів та відділення інтенсивної терапії. Але потрібно правильно спланувати мережу закладів, щоб вони були у зоні найближчого доїзду до хворого, щоб пацієнти потрапляли до лікарні вчасно. Для цього потрібно проаналізувати існуючу мережу закладів, технічне й кадрове забезпечення, щоб правильно спланувати мережу цих центрів. Зі стандартами надання допомоги нам не потрібно “вигадувати велосипед” – лише впровадити те, що вже працює у всьому світі».

    Сергій МОСКОВКО, лікар-невролог, науковий керівник інсультного блоку м. Вінниця, член робочої групи МОЗ України з питань інсульту: «Протягом 2018-2019 рр. у результаті співпраці МОЗ України, НСЗУ та експертів нашої робочої групи при МОЗ України були розроблені Вимоги до надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті за Програмою медичних гарантій у 2020 році. По суті, вони є адаптацією європейських вимог. Ми дуже сподіваємося на взаємопорозуміння з новим МОЗ. Наша спільна мета – зробити так, щоб якісна терапія була гарантована для кожного пацієнта з інсультом, а лікарні, які вже зараз можуть надавати таку ефективну допомогу, мали належне державне забезпечення тромболітиком. Нам потрібно суттєво збільшити кількість тромболізисів, тоді це буде впливати на популяційну ситуацію та рівень смертності. Приміром, в Польщі щороку роблять 25 000 тромболізисів, а у нас – 400».

    Заступниця голови Національної служби здоров’я Оксана МОВЧАН розповіла, як НСЗУ фінансуватиме надання медичної допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом з квітня 2020 року:  «Тариф становитиме 19,5 тисяч гривень. У межах тарифу покривається підтвердження діагнозу, безпосередньо лікування, включно з ліками з Національного переліку, крім тих, які закуповуються за окремою програмою МОЗ, наприклад застосування тромболітиків, та реабілітація у гострому стані. Цей тариф майже утричі вищий ніж той, що сплачувався в межах медичної субвенції. Ми плануємо скласти маршрути швидких таким чином, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу там, де її можуть надати».

    Оксана Мовчан зауважила, що отримати оплату за підвищеним тарифом зможуть лікарні, які відповідають вимогам до надання допомоги при гострому інсульті. Вони повинні мати усе необхідне обладнання та фахівців для діагностування інсульту, зокрема, обладнання для нейровізуаліації: КТ, МРТ. Національна служба здоров’я не тільки сплачуватиме за послугу, але й контролюватиме, чи лікарні дотримуються умов договору. «Зокрема, послуга є повністю безоплатною для пацієнта і лікарні не можуть вимагати від пацієнтів гроші», – зазначила Оксана Мовчан.

    Людмила ЛИПОВЕНКО, лікар-невролог і завідуюча інсультним блоком міської лікарні в м. Біла Церква поділилася ситуацією на регіональному рівні: «Ще з 2011 року ми почали проводити системний тромболізис і побачили різницю між сучасним і рутинним методом лікування. У 2016 році ми створили сучасні інсультні блоки з відповідним оснащенням та мультидисциплінарною командою. Зараз всі інсульти з Білої Церкви та прилеглих районів скеровуються в наш заклад. Пацієнт з інсультом оминає приймальне відділення і одразу позачергово їде на комп’ютерну томографію, після якої йому роблять процедуру тромболізису. Ми зробили все потрібне по організації допомоги, але ми стикаємося з нестачею тромболітичного препарату, який закуповується державою. У 2019 році ми зробили 55 тромболізисів, при цьому отримали препарату лише на 10 процедур». 

    Кілька цифр:
    Щороку в нашій державі стається до 150 тис інсультів.
    Смертність після інсультів в Україні є в декілька разів вищою, ніж в країнах Західної Європи.
    30-40% людей, у яких стався інсульт, помирають протягом першого місяця після перенесеного гострого стану.
    Третина пацієнтів з інсультом – люди працездатного віку.

    e-news.com.ua

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с E-NEWS.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Деловые новости E-NEWS.COM.UA" обязательна.



    При использовании материалов сайта в печатном или электронном виде активная ссылка на www.e-news.com.ua обязательна.