Не розсадка в залі, а якісні кадри в комітетах та стратегічні напрямки розвитку – ось що є головним

Новообраний парламент, як і будь-який орган влади при перезавантаженні, має починати з визначення пріоритетів, ключових проблем, першочергових завдань з основних напрямків життєдіяльності держави – економіки, енергетичної безпеки, демографічної ситуації, трудової міграції, охорони здоров’я людей тощо. Обговорення ж кількісного складу комітетів, питання розсадки депутатів по фракціям в залі та інше – це нюанси, які, в принципі, є другорядними. Головне – які люди наразі в парламенті, чи готові вони співпрацювати між собою, приймати рішення в дусі національних інтересів. Оскільки зрозуміло, що не всі обранці мають достатню кваліфікацію для законотворчої діяльності, доречним був би пошук людей з знаннями та досвідом в кожен окремий комітет, особливо на посади голів комітетів, формування навколо цієї проблеми відповідальної системної політики, ретельних консультацій із експертами, бізнесом, науковцями тощо. Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах на одному із телеканалів.
«Говорячи про комітети, які мають принципове значення для ефективної діяльності Ради, я поки не бачу спроб, політичної волі сформувати їх таким чином, щоб туди увійшли максимально фахові, відповідальні, досвідчені депутати за визначеними напрямками. По-друге, для того, щоб ефективно працювати, необхідно зайнятися аналізом наявного стану справ в державі: які в нас демографічні ризики, втрата трудових ресурсів, проблематика деіндустріалізації, енергетичної безпеки і багато іншого. Однак я не бачу навіть дискусії на цю тему», – наголосив він.
Він підкреслив, що бадьорість та самовпевненість, яка спостерігається у нових представників парламенту, є непоганим початком, але без аналітичного підґрунтя, аудиту попереднього етапу, підготовки програм діяльності на майбутній період він створює величезні ризики у сенсі ефективних результатів, які від нього очікує суспільство.
Він скептично ставиться до ідеї монокоаліції на базі однієї партійної структури і переконаний: в Раді потрібна співпраця мінімум 2-3 політичних суб'єктів, оскільки, на його думку, потрібно, щоб частина з коаліціянтів мала досвід діяльності в законодавчому полі.
Окрім того, президент УСПП вважає, що в українському парламенті, окрім коаліції, має існувати і чітко сформована опозиція. Так прийнято у всіх розвинених державах світу. Втім, вона має діяти не «проти всіх і всього», а лише в національних інтересах.
«Опозиція – це альтернативні джерела вирішення окремої проблеми і в цілому розвитку держави. Але дуже важливо, щоб опозиція діяла таким чином, щоб не руйнувати ні державу, ні економіку. Це повинні бути дуже системні, високопрофесійні аргументовані висновки і пропозиції. От якраз виходячи з цього, я думаю, необхідно приймати рішення, яка складова парламенту може бути підтримана в якості представника в президії ВРУ. Це буде вирішувати пленарний зал», – наголосив Анатолій Кінах.
Він скептично поставився до інформації сформувати найвищу вертикаль влади – уряд – за два дні. Потрібно почати з аналізу того, що зроблено і не зроблено попереднім урядом, яким чином триває головний процес нинішнього моменту – підготовка проект бюджету на 2020р. «Не чергова метушня навколо ресурсів, портфелів, обслуговування чиїхось інтересів мають бути в основі майбутнього уряду. Це має бути прагматична, технократична, віддалена від усіх політичних сил команда професіоналів, яка буде спроможна виконати поставлені перед ним складні завдання – довести ВВП до 5-7%, а то й 8%», – підкреслив він.
 В УСПП готові максимально взаємодіяти із ВРУ та вже направили туди пропозиції ділової спільноти щодо удосконалення ділового та інвестиційного клімату. Документи «Платформа економічного патріотизму» та «Нова індустріалізація – реальний шанс для України» є, по суті, структурованими пропозиціями бізнесу, що допоможуть забезпечити зростання економіки, а також привабити інвесторів на національний ринок.