ЄС сприяє збільшенню інвестицій у розвиток сталої енергетики в Україні та регіоні ЄЕК ООН

Європейський Союз та Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) підтримують створення сприятливого економічного середовища для збільшення приватних інвестицій у енергоефективність та відновлювані джерела енергії для подолання енергетичної бідності у країнах ЄЕК ОНН, до яких входить Україна. Про це говорили на семінарі з питань сталої енергетики, проведеному ЄС через механізм технічної допомоги (EU TAF) для сталої енергетики спільно з ЄЕК ООН в межах 9-го Міжнародного форуму з енергетики для сталого розвитку 13 листопада 2018 року в Києві.

Зокрема, зовнішній інвестиційний план ЄС, схвалений у вересні 2017 року, передбачає інноваційні фінансові інструменти з акцентом на кредити та гарантії, що знижують інвестиційний ризик для приватного сектора. Для цього регіону розробили два спеціальні гарантійні інструменти для підтримки інвестицій у сталу енергетику:
Інструмент «Eнергоефективність та сталі міста у сусідніх країнах» у розмірі 750 мільйонів євро полягає у наданні Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) часткових кредитних гарантій та консультацій для реалізації «зелених» проектів промислових компаній, підвищення енергоефективності будівель, реконструкції мереж водопостачання, систем очистки стічних вод у містах і громадах тощо.
Ще 2 мільярди євро спрямовані на інструмент «Посилення інвестицій у відновлювану енергію», через який ЄБРР та Асоціація європейських інститутів фінансового розвитку (EDFI) допомагають домогосподарствам та приватним компаніям залучити інвестиції на реалізацію проектів з відновлюваної енергетики, що скорочують викиди СО2.
За оцінкою міжнародних експертів, інвестиції в енергоефективність та відновлювану енергетику відстають в регіоні ЄЕК ООН, а частка відновлюваних джерел енергії в національних структурах енергоспоживання залишається дуже низькою, тоді як енергоємність досить висока, що зумовлює енергетичну бідність та вимагає негайних дій.

«Енергетична бідність є поширеною соціальною проблемою. ЇЇ вирішення − це не дешева енергія, а стимулювання до енергозбереження та використання поновлюваних джерел енергії домогосподарствами. Енергетичні реформи повинні зосереджуватися на цих пріоритетах, і вигоди від енергоефективності повинні бути монетизовані. Дійсно, енергоефективність виявилася найдешевшим і найефективнішим варіантом довготривалого вирішення проблеми енергетичної бідності шляхом зменшення рахунків за газ, опалення та електроенергію. В Україні Фонд енергоефективності, який підтримується ЄС, надаватиме з 2019 р. гранти та позики на енергоефективне оновлення житлових будинків» − вважає Торстен Волерт, Група підтримки України, Генеральний Директорат з питань сусідства та переговорів щодо розширення, Європейська Комісія.

На думку експертів, запуск Фонду енергоефективності в Україні – це дієвий інструмент, що допомагає боротися з енергетичною бідністю. Внаслідок недостатньої теплоізоляції в більшості житлових будинків країни споживання енергії та рахунки дуже високі. Термомодернізація таких будинків за фінансування Фонду енергоефективності зменшить витрати їхніх мешканців на опалення.

«Енергоефективність − це не тільки економічно ефективний спосіб довгострокового скорочення споживання енергії та зменшення рахунків, але й спосіб підвищення рівня соціального забезпечення. Спільними зусиллями ЄС, Німеччини, Міжнародної фінансової корпорації та уряду України було запущено флагманський Фонд енергоефективності України для фінансування з 2019 р. енергозберігаючих оновлень в багатоквартирних будинках» – зазначив Йоганнес Баур, керівник департаменту програм допомоги «Енергетика, транспорт та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні.

Як зазначили учасники семінару, для збільшення приватних інвестицій в енергоефективність та відновлювану енергію в Україні необхідно подолати адміністративні перешкоди, ринкові та економічні бар'єри. Зокрема, необхідно запровадити зрозумілі механізми ціноутворення на енергію з урахуванням її собівартості, спростити отримання дозволів, впровадити чіткі правила доступу до ринків і мереж, застосування «зелених» тарифів або аукціонів на відновлювані джерела енергії тощо.