Після тривалого наполягання промисловців про трудову міграцію заговорили в Уряді

Більше року УСПП, сторона роботодавців, промисловці звертали увагу уряду на зростаючу проблему виїзду кваліфікованих кадрів, студентської молоді, взагалі економічно активної частки населення за кордон на заробітки. За різними підрахунками, там уже працевлаштувалося 7 млн. українців, а 60-70% не збираються повертатись. Причина – низькі зарплати в країні, а також банальна відсутність робочих місць за фахом (особливо для інженерів, працівників індустрії тощо). УСПП запропонував вирішувати це питання на національному рівні – разом із урядом, парламентом, бізнесом. Зокрема, потрібен цілий комплекс зусиль – покращення профтехосвіти, створення умов для підприємництва в Україні, впровадження сучасної промислової політики, щоб уникнути повного перетворення в агросировинну державу тощо. Нещодавно на Національній тристоронній соціально-економічній раді за участі віце-прем’єр-міністра Павла Розенка на невідкладних заходах в даному напрямку наполягали і роботодавці, і профспілки, і представники промисловості.
В уряді пообіцяли прислухатись. Днями Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив: Кабмін розуміє проблему збільшення трудової міграції та працюватиме над створенням умов, щоб люди не шукали кращої долі за кордоном. «Нам треба зупинити трудову міграцію. Нам потрібно створити нові умови, щоб люди працювали в Україні. За кілька років можливо вирішити питання, щоб люди почали повертатися», - сказав прем'єр.
Зокрема, глава уряду погодився із промисловцями, що потрібно вирішувати питання підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, яких вже не вистачає.
«Інвестори приходять до нас (в тому числі – і в УСПП) та розповідають: хотіли відкрити виробництво, але не вистачає кадрів на місцях», - наголошував раніше президент УСПП Анатолій Кінах.
В уряді обіцяють спрямувати цьогоріч на модернізацію навчальних програм профтехосвіти 100 млн. гривень.
У свою чергу, в УСПП кажуть: точкових заходів недостатньо. Мова не йде лише про підвищення мінімалки на кількасот гривень чи деяке збільшення фінансування профтехосвіти. Потрібен комплекс, у тому числі – сприяння підприємницькій активності та запуску сучасної промислової політики. Адже це сотні тисяч робочих місць та зростання зарплат, що регулюватиметься ринковим розвитком, а не адміністративними заходами, що стимулюють інфляцію. До прикладу, вітчизняний автопром, що нині в глибокій кризі, за умови фіскальних, митних стимулів та покращення інвестиційного клімату міг би приносити близько 800 млн. доларів щорічних податків та сотні тисяч робочих місць в суміжних областях. Необхідний доступ бізнесу до кредитних ресурсів, максимальне сприяння самозайнятості, увага до проблем малого і середнього підприємництва. Окреме питання – якість медицини, рівень життя населення загалом.
«Безпрецедентні масштаби трудової міграції співпадають з безпрецедентними демографічними загрозами – старіння населення – на 60 немовлят 100 смертей. За рік українців меншає на 200 тис. Загроза депопуляції є, і це визнають у світі – до прикладу, авторитетна Atlantic Council називає її більшою, ніж навіть корупцію і війну на сході. Тому ми так активно напостоюємо на вирішенні цих проблем –  створенні робочих місць із гідною оплатою в Україні, сприятливі умови для відкриття бізнесу та реалізації інвестиційних проектів, можливості для молоді – «соціальні ліфти», якісна освіта тощо», - підкреслює президент УСПП.
Окреслені механізми, що могли б дати 7-8% зростання ВВП, представлені в «Платформі економічного патріотизму» - документ підготовлений провідними діловими асоціаціями України, представниками реального сектору економіки, та переданий уряду і парламенту. Крім того, у Раді вже зареєстрована низка законопроектів, що містять пропозиції бізнес-спільноти.
У діловому середовищі сподіваються на подальшу практичну роботу разом з урядом, ВРУ, НБУ, громадськими організаціями тощо в даному напрямку.