Дмитро Шимків: Україні потрібна ефективна стратегія підтримки національного виробника

У вівторок 19 грудня Офіс підтримки Національної ради реформ презентував аналітичний звіт «Захищати не можна відкривати. Національний економічний прагматизм".

Звіт присвячений  світовим практикам захисту національного виробника на прикладі США, Німеччини, Індонезії, а також лідера нашого регіону Туреччини. Основним джерелом дослідження стала база даних Global Trade Alert, яка з 2008 року збирає інформацію про політики, що впливають на міжнародну торгівлю.  

«Ми порівнювали країни між собою та аналізували відносну вагу різних інструментів захисту чи підтримки виробників у портфоліо інших країн. Ми побачили, що такі інструменти  результативні, якщо вони є частиною загальної стратегії, доповнюють та підкріплюють одна одну», - розповіла авторка дослідження, менеджер проектів Команди підтримки НРР Анна Чухай.

Презентація дослідження відбулася з метою створення підґрунтя для обговорення і вироблення системної економічної стратегії країни.

 «У звіті ми не надавали оціночних суджень. Але маємо говорити про появу стратегії, яка буде стимулювати створення виробничих потужностей на українській землі, сприяючи розвитку нашої економіки. Мені не хотілося б бачити, як прикриваючись гаслом про захист вітчизняного виробника, лобіюється продукція однієї компанії чи групи компаній. Саме тому ми говоримо про необхідність будь-якою ціною зберегти конкуренцію як основу розвитку бізнесу.», - вважає секретар Нацради реформ, заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків.

Присутні на презентації експерти зауважили, що заходи, спрямовані на захист виробника не повинні сприйматися суспільством, як невідворотна заборона.

«Обмежувальні заходи повинні вводитися, відкликатися і призупинятися дуже швидко. Їх варто застосовувати розумно, а  не пробивати стіну головою», - говорить Торговий представник України Наталія Микольська. 

Як заначив Тимофій Мілованов, більшість протекціоністських інструментів на економічному рівні не дуже суттєві. Вони здебільшого переслідують локальні цілі. «Потрібно розрізняти різні цілі протекціонізму вітчизняного виробника. Ми можемо тимчасово захищати нову індустрію, вирішувати проблему провалу ринків -  страхування чи капітальних, переслідувати національні інтереси у торгівельній війні з Росією, або ж підтримувати якусь індустрію, тому що це політично важливо.  Але це більше хірургія, ніж стратегія», - пояснив Тимофій.

У Нацраді реформ вважають, що в дискусії про українського виробника, слід говорити радше про національний прагматизм, а не протекціонізм.