Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак вважає, що будівництво Центрального сховища для відпрацьованого ядерного палива (ЦВЯП) з українських атомних електростанцій дозволить не лише економити великі суми грошей з державного бюджету, але й стане ще одним кроком для утвердження незалежності України від Російської Федерації.
«Як і рік тому, я вважаю, що це - надважливий проект для України. Цей об’єкт забезпечить безпечне збереження відпрацьованого палива протягом тривалого періоду. Сьогодні відпрацьоване паливо знаходиться на зберіганні в Росії»,- зазначив Остап Семерак.
Міністр нагадав, що Україна щороку платить близько 200 млн. доларів Росії за зберігання відпрацьованого ядерного палива.
«Збудувавши власне сховище, Україна вже за кілька років може його окупити. Зона відчуження має всі можливості для реалізації цього проекту і його будівництво відбуватиметься за найвищими світовими стандартами з екологічної безпеки», - підкреслив Остап Семерак.
На сьогодні вже завершено проектування ЦВЯП та розпочато будівництво під’їзної залізничної колії до сховища, на території якого було проведено радіаційне дослідження земельних ділянок.
Відповідальність за завершення будівництва і подальшу експлуатацію ядерної установки ЦВЯП покладено на ДП «Енергоатом».
Фахівці Київського інституту «Енергопроект» стверджують, що екологічний вплив Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива буде значно нижчим від встановлених на сьогодні допустимих рівнів.
В свою чергу Міністр переконаний, що будівництво і подальша експлуатація сховища сприятиме реабілітації зони відчуження, поверненню до господарської діяльності частини цієї зони.
|
Новости рубрики:
Оцинкованные профильные трубы от компании САВВАТС
Обратный клапан для воды: принцип работы и применение Что такое газовая резка металла и где она применяется Нагрівальний кабель для теплої підлоги: ефективність та зручність Повна заміна електропроводки Де використовуються гнучкі діодні RGB стрічки Використання сонячних панелей та їх вплив на сучасне суспільство Металлопрокат: основные типы, применение и производство |