Спільні компанії, аутсорсинг, інженерія і гранти – Литва пропонує співпрацю

Представники литовських компаній та національної Конфедерації  промисловців презентували на ІІ Українсько-литовському економічному форумі в Києві низку конкретних проектів до співпраці із українським бізнесом.  Найбільше партнери зацікавлені в інвестиціях в деякі вітчизняні галузі, а також в аутсорсингу.
Як розповів представник Конфедерації промисловців Литви Олександр Ізгородін,  наразі в їх країну йде великий наплив інвестицій з Європи, Скандинавії. В той же час,  в Литві є нестача кваліфікованих спеціалістів. Саме тому партнери готові передавати частину проектів в аутсорсинг українцям. Нагадаємо, вже є домовленості про підвищення кваліфікації українських спеціалістів в Литві, їх працевлаштування за контрактом. УСПП,  залучивши  Державну службу зайнятості України, провів перемовини з литовською міграційною службою, біржею праці, Конфедерацією промисловців Литви з цих напрямків.
«Сфера нашої зацікавленості у співробітництві з українськими компаніями надзвичайно широка – це ІТ, інженерія, бухгалтерія, робота з персоналом, торгові послуги. Також сюди можна віднести транспорт, будівництво. Окремо хотів би зупинитися на науково-технічних, інноваційних проектах. У нас для цього є хороша база, у вас – власне напрацювання, які можна на цій базі розвивати. Ці проекти можна разом реалізовувати у Литві, використовуючи під це грантові кошти ЄС», – запевнив О.Ізгородін.
Перспективною він назвав співпрацю і в промисловості та вільних економічних зонах. У Литві таких є зараз 7. Будь-яка компанія, що заходить туди, в перші 6 років не платить податки на прибутки.
«Плюс є готова інфраструктура, спеціалісти та база для спільної роботи. Зайшовши в Литву, ви фактично зайшли в ЄС і працюєте на цьому великому ринку», – переконаний представник Конфедерації промисловців Литви.
До кооперації між литовським і українським бізнесом закликав і екс-застуник міністра економіки Литви, а нині представник компанії «Дельта Вілмар», яка займається бізнесом в аграрному секторі, Адомас Аудіцкас.
Власне, компанія вже відкрила представництво в Україні  – за результатами попереднього двостороннього економічного форуму у Вільнюсі. Її називають «дітищем» спільних заходів УСПП, Конфедерації, ТПП обох країн.
«За результатами минулого форуму було відкрито декілька спільних бізнесів – у сфері енергозбереження, наприклад, та деякі інші.  Литва тут має один із кращих досвідів у світі – це проекти з утеплення будинків, використання біомаси тощо. Перспективи збільшення такої кооперації, відкриття спільних справ дуже хороші, тим паче, що економіка України трансформується і ми надіємось на її ріст 2-3% в наступних роках», – вважає А. Аудіцкас.
Ауранс  Лаурінайтіс, віце-президент Конфедерації промисловців Литви, акцентував на перспективності інвестицій в Україну. Зокрема, він відзначив, що Україна, як і Литва,  розглядає можливості більш ефективного управління державними підприємствами – їх оренди, приватизації.
«Тут литовці мають великий досвід і, працюючи разом, ми можемо досягнути хороших результатів. Щороку показники торгівлі, експорту збільшуються і це показує, наскільки  Україна важлива для литовського бізнесу. Ці тенденції показують наше взаємне економічне зацікавлення», – підкреслює пан Лаурінайтіс.
Однією з таких зацікавлених компаній є група ARVI, що об’єднує на сьогодні 22 підприємства. Останні працюють в секторах виробництва добрив, переробки м’яса, експедирування вантажів. Наразі їх оборот до 260 млн. євро в рік, а кількість працівників – більше 1 тис.
Група нещодавно зайшла в Україну та створила спільне підприємство ARVI-Україна, розробивши кілька проектів у сфері сільського господарства на більше як 100 млн. євро. Тепер група разом із іншою литовською компанією виявляє жваве зацікавлення в розвитку портової інфраструктури та навіть підготували відповідні концепції розвитку Херсонського та Скадовського морських торговельних портів.
«Так, в Україні є досі багато ризиків, але й прибутковість проектів чимось навіть краща, ніж у світі чи Європі. Все залежить від менеджменту та прийнятих рішень», – резюмував А.Аудіцкас.