Новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати: популізм чи безглуздя?

У ВР зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку встановлення мінімальних гарантій в оплаті праці». У документі апелюється до того, що прожитковий мінімум в Україні не враховує низки життєво необхідних витрат і навіть Мінсоцполітики розрахувало, що фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2016 року мав би становити майже 2900 грн.

Спеціалісти «Публічного аудиту» вивчили пропозиції ініціаторів законопроекта і вказують, як під виглядом стимулювання зростанню заробітної плати в небюджетній сфері законодавці маніпулюють поняттями.

Так, в обґрунтуванні законопроекту йдеться про лібералізацію, тобто на рівні колективних, галузевих, інших угод роботодавці та працівники узгоджують порядок та розмір оплати, незважаючи на мінімальну зарплату чи коефіцієнти, що діють у бюджетній сфері. «Основний принцип – оплата праці не повинна бути меншою за встановлений мінімальний рівень. Далі ж вказується саме на втручання в питання, які мали б бути лібералізованими: запровадження підвищуючих коефіцієнтів у позабюджетній сфері. Проте зі змісту документа це не випливає зовсім», – вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної плати

Змінами передбачається, що по суті прожитковий мінімум все ж залишається прив’язаним до мінімальної заробітної плати. При цьому використовується поняття «середньозважений фактичний розмір прожиткового мінімуму», яке на сьогодні законодавством не передбачене, як і його тлумачення авторами законопроекту не розкривається.

Так, ст. 95 пропонується викласти у такому вигляді: «розмір мінімальної заробітної плати <…> має перевищувати середньозважений фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 12 місяців, що передують прийняттю рішення».

Крім того, змінами до ст. 9 ЗУ «Про оплату праці» передбачається, що розмір мінімальної заробітної плати визначатиметься з урахуванням, зокрема, потреб працівників та їх сімей; середнього рівня заробітної плати; фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб; індексу споживчих цін; продуктивності праці; рівня зайнятості та інших економічних умов; податків, обов’язкових зборів та внесків.

«Проте яким саме чином ці фактори впливатимуть на визначення мінімальної заробітної плати, абсолютно не розкрито. Насправді норма в її нинішньому вигляді є декларацією, оскільки мінімальна зарплата визначається більшою за прожитковий мінімум, а прожитковий мінімум враховує потреби осіб, в тому числі й працівників», – пояснює фахівець.

За його словами, якщо ж припустити, що всі перелічені складові мають бути своєрідним плюсом до прожиткового мінімуму, отримаємо мінімальну зарплату розміром 3 500 грн.

«Власе, українців такий розмір «мінімалки» влаштує, адже він суттєво вищий за поточний. Підприємців та роботодавців – ні, оскільки їхню продукцію чи послуги не почали купувати вдвічі більше чи вдвічі дорожче, а якщо так, то чим платити такі мінімалки? Питання риторичне, як і сам законопроект. Втім, якщо необхідно просто завантажити потужності монетного двору, то номінальне підвищення не призведе до підвищення купівельної спроможності, зате зумовить чергову девальваційну хвилю», – коментує спеціаліст «Публічного аудиту».

Коефіцієнти

Зміни до статті 11 вказують, що мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаютьсягенеральною та галузевими (міжгалузевими) угодами.

Тобто, Кабмін встановлює мінімальні коефіцієнти, а галузеві та міжгалузеві при визначенні розмірів мінімальних ставок не можуть бути меншими за встановлені Урядом.

Далі в статті вказано, що «До мінімального розміру ставки (окладу) заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні, компенсаційні виплати тощо».

«Виходить, що мінімальна зарплатня, а відповідно й мінімальна ставка працівника – це самостійне явище, а до нього в плюс ідуть надбавки, доплати, заохочувальні виплати. Тоді питання: заохочення виплачується за продуктивність та успіхи в праці, але продуктивність вже враховується при розмірі МЗП? Нічого не бентежить? Практично нічого, крім дилетантизму законодавця», – вважає Вігірінський.