Дбаючи про персонал, керівництво Тальнівського територіального центру обслуговування «забуло» про інтереси його пацієнтів

Такого висновку дійшла моніторингова група національного превентивного механізму після візиту до Тальнівського територіального центру обслуговування Черкаської області. Підопічні – люди похилого віку та особи з інвалідністю – змушені їздити у місто на таксі, а персонал на роботу возять на службовому автобусі, адже стаціонарне відділення Тальнівського територіального центру обслуговування розташоване у колишньому дитячому таборі в лісі, за декілька кілометрів від районного центру.
У центрі на час візиту проживало 35 осіб похилого віку, з яких семеро людей з інвалідністю. Підопічні живуть по одному-двоє у блоці, до якого входить житлова і туалетна кімнати та коридор, в якому розміщена шафа для особистих речей. Відремонтований лише перший поверх приміщення. При цьому, кімнати та коридор не облаштовані для осіб з інвалідністю. Так, розмір дверей не відповідає нормативам, туалети не мають пристосувань для людей з обмеженими фізичними можливостями. Таким людям використати ходунки, наприклад, неможливо, оскільки вони ширші за дверний проріз.
«Взагалі людям з інвалідністю приділяється тут зовсім мало уваги. Не створено належних умов для зручного пересування. На вході в будівлю збудовано пандус, однак він не облаштований поручнями, тому без сторонньої допомоги ним користуватись неможливо. В коридорах відсутні поручні. Про реабілітацію взагалі не йдеться. Щоб отримати пенсійні кошти, треба їхати в Тальне на таксі, тому мешканцям знімають гроші з карток працівники», – говорить громадський монітор Олексій Біда.
Моніторів НПМ вразив своєю грою на баяні підопічний Б. «Я закінчив музучилище, раніше проживав в інтернаті в Каховці, де  відвідував заклади культури, а тут для «людини культури» немає можливостей для зростання. До міста не їжджу, бо таксі в один бік коштує 30-50 грн, а це для мене дорого», – ділився інвалід з дитинства. І хоча волонтери подарували йому баян, в цій установі людина відчуває себе покинутою і непотрібною.
Мешканці  центру позбавлені належної медичної допомоги. Щорічний медичний огляд проводять формально (належні записи відсутні), але флюорографію не робили вже декілька років. Про рівень надання медичної допомоги красномовно свідчить той факт, що деяким підопічним з 2013 року безперервно щоденно капають препарат тауфон, курс лікування якого згідно з інструкціями може тривати не більше, ніж три місяці, при повторенні з перервою у місяць. Призначення в медичних картках відсутні, як і взагалі відсутні листи призначень та інша необхідна медична документація. Спілкувалася група й з підопічним Т., шкіра обличчя якого вкрита гнійними висипаннями, що ймовірно спричинене голінням одним станком декількох людей. Він жалівся на сильні болі в нижніх кінцівках, але установа не може забезпечити йому ефективне знеболення.
Стосовно цих  та інших виявлених проблем і недоліків підготовлені акти реагування Уповноваженого з прав людини, які будуть направлені керівництву Мінсоцполітики та Тальнівської райдержадміністрації.