Морально-етична складова має вирішальне значення для подолання кризи

В результатах  системної  державницької роботи  з виведення країни з соціально-економічної кризи,  створенню умов до  сталого економічного розвитку, успішної інтеграції в європейський, світовий економічний та політичний простір дуже велике місце посідає морально-етична складова. Не випадково в стратегіях національної безпеки розвинутих країн моральні принципи такої діяльності виписані дуже ретельно і с часом, на відміну від інших положень, не зазнають змін. Не випадково стрімко розвивається  світовий рух соціально відповідального бізнесу, в якому досягнення економічної ефективності сприймається лише на фоні етичного та турботливого ставлення до  громади, споживачів, трудових колективів,  навколишнього середовища.  І для українських реалій моральне осмислення постійного відповідального діалогу громадянського суспільства і влади  має першочергове значення, вважають в УСПП.
«Досвід роботи Антикризової ради громадських організацій, Національного форуму «Трансформація України», Українського форуму бізнесу переконує, наскільки затребуваною нині є відповідальність за доручену  справу, за    вчинки  посадової особи. Вже й поважні церковні діячі, виступаючи перед представниками бізнесу,  наголошують на важливості духовності, оновленої моралі, проблемі дефіциту  в державницькій,  виробничій  діяльності таких понять,  як совість, порядність, чесність перед народом.  Міжнародні партнери вказують нам на чисельні прояви корупції та подвійних стандартів, не добираючи виразів. Корупційні скандали, які ми спостерігаємо щодня, імітація як головна прикмета сьогодення, коли лише деклараціями обмежуються й з реформування правоохоронних органів, й з оновлення  економічної політики, й  з гідного розв’язання політичної кризи тощо –  є  приводами серйозно задуматися над морально-етичним стрижнем діяльності влади та життя  суспільства», – наголошує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
На його думку, поняття «влада» і «відповідальність» є синонімами. Коли країна занурилася в надзвичайну економічну кризу, продовжує вести військові дії, коли великі ризики постали перед самою державністю, незалежністю, територіальною цілісністю, настав час відкинуте все другорядне, припинити політичні протистояння, особисту кон’юнктуру, негідну метушню навколо посад, доступу до ресурсів. Народні депутати повинні переступити через політичні та особисті амбіції і просто вчинити за совістю – переформувати коаліцію за принципом ефективності, готовності сформувати незаангажований  професійний уряд, який буде працювати задля подолання кризи та економічного зростання. Нині країна, як ніколи, потребує верховенства права, яке, с одного боку, захищає людину, власника, інвестора від  свавілля, з іншого – корупціонеру, хабарнику, неефективному управлінцю гарантує незворотність покарання.
«Чого варта піврічна тяганина з  податковою реформою, коли спочатку створили кілька центрів впливу, потім конкуренцію між ними, потім активно залучали громадськість, адже «без права голосу». В  підсумку податкова реформа зірвана, і ніхто не поніс відповідальності.  Громадська експертиза Української асоціації якості (УАЯ) довела, що в міністерстві економічного розвитку та торгівлі не дбають про  якість виконання доручень,  роботи з листами бізнесу, не займаються покращенням  власних послуг.  Однак результати такого резонансного, на наш погляд,  дослідження не мали ніяких наслідків.  І такі приклади можна наводити десятками», – підкреслює А.Кінах.
«В народі говорять: якщо не знаєш як вчинити, вчиняй по совісті. Переконаний, нині пріоритетом треба зробити саме морально-етичну складову, поклавши її в основу виховання управлінських кадрів, зробивши «пунктом №1» кадрових конкурсів та призначень. Лише духовне, морально свідоме суспільство готове здійснити реформи, забезпечити якісні результати в розбудові міцної, процвітаючої, європейської держави», – підсумував Анатолій Кінах.