Заява Президента Асоціації українських банків

Асоціація українських банків вимушена виступити з заявою щодо свідомих дій Уряду, направлених на збільшення ризиків діяльності українських банків.

 

Це пов’язано з податковою політикою, яку проводить Міністерство фінансів України по відношенню до банківської системи.

 

Підтвердженням цього є підготовлений Мінфіном України і направлений Урядом до Верховної Ради України проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який носить явно дискримінаційний характер по відношенню до банківських установ.

 

У разі прийняття законопроекту банкам вдруге за поточний рік буде зменшено норматив створення страхових резервів за рахунок валових витрат, що говорить про цілеспрямовані дії влади.

 

Далі більше – законопроектом передбачено розформувати створені банками згідно чинного законодавства страхові резерви за попередні роки.

 

Запропоноване банкам збільшення валових доходів на суму страхових резервів, створених ними відповідно до норм чинного законодавства у попередні роки, у зв’язку із зменшенням нормативу, є порушенням ст.58 Конституції України, якою визначено, що “Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи”.

 

З якою метою це робиться? Щоб дестабілізувати роботу банку під час виборчої кампанії?

 

Варто підкреслити, що 31 березня 2005 року норматив створення банками страхових резервів вже було зменшено вдвічі (з 20 до 10 відсотків) із застосуванням зміненої у кінці звітного податкового періоду норми закону з 1 січня 2005 року, тобто “минулим числом”. Хто в Україні відповідає за те, щоб закони не порушувалися?

 

А в цей час у вищезгаданому законопроекті Мінфін надає “пільгу” (як він вважає) небанківським установам (страховим компаніям та недержавним пенсійним фондам) у вигляді саме права створювати страхові резерви (норматив створення таких резервів у розмірі 15% від суми всіх сукупних зобов’язань дебіторів такої фінансової установи на останній робочій день звітного податкового періоду) за рахунок валових витрат. Чому, що спонукало авторів?

 

Формування банками страхових резервів для компенсації можливих втрат по позиках з віднесенням незначної їх частини за рахунок валових витрат є міжнародною практикою і спрямоване воно на зниження ризиковості банківської діяльності. Страхові резерви під нестандартну заборгованість за активними операціями створюються банками за рахунок валових витрат згідно з нормами діючого законодавства за методикою, затвердженою Національним банком України та погодженою Міністерством юстиції України, яка базується на вимогах міжнародних стандартів.

 

Враховуючи вищенаведене, Асоціація вважає, що заяви у ЗМІ працівників Мінфіну про те, що створення банками страхових резервів є “схемами ухилення від оподаткування” свідчать або про низький рівень їх кваліфікації, або про свідоме формування негативного іміджу української банківської системи. Хто в Україні відповідає за якість державних кадрів?

 

Підвищує ризиковість банківської діяльності і передбачена законопроектом заборона відносити до складу валових витрат витрати, пов’язані зі страхуванням банками кредитних і фінансових ризиків, що суперечить світовій практиці.

 

Необхідно при цьому врахувати, що з 1 січня 2005 року віднесення цих витрат до складу валових вже також було обмежено спочатку до 10, а потім до 5 відсотків. Це суперечить суті чинного Закону, яким передбачено, що платник податку відносить до складу валових витрат всі витрати, пов’язані із здійсненням його господарської діяльності.

 

Запропонований Мінфіном України у законопроекті порядок встановлення звичайної процентної ставки за депозит та кредит не враховує особливості залучення банками вкладів та надання кредитів і практично обмежує право банку на самостійне встановлення депозитної та кредитної ставок.

 

Не відповідає чинному законодавству і норма законопроекту щодо покладення на банк-резидент, який поставив аваль на податковому векселі клієнта-платника податку, зобов’язань оплатити, крім зазначеної у такому “податковому” векселі суми, “також пеню та штрафи, визначені законом для невчасної або неповної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у разі його непогашення векселедавцем у строк”.

 

У разі сплати пені та штрафів за клієнта, у банку не буде можливості відшкодування цих сум з клієнта за договором авалю і банк у цьому випадку понесе збитки.

 

На сьогодні відповідно до чинного законодавства України не є об’єктом оподаткування до 2010 року процентні доходи від вкладів населення. Вищезазначеним законопроектом Мінфін фактично пропонує ввести оподаткування таких доходів в окремих випадках, що є дискримінаційною нормою по відношенню до фізичних осіб, яким банками надаються кредити під заставу депозиту. Одночасно, при прийняті цієї норми виникне необхідність надання податковим органам інформації по кожному вкладнику, який має депозит та отримав під його заставу кредит. Надання такої інформації є порушенням статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо порядку розкриття банківської таємниці. Хто є автором всіх цих безвідповідальних новацій?

 

За висновками МВФ, в Україні існують надзвичайно несприятливі умови для банківської діяльності. Це і великі ризики економічні, судові та адміністративні, низька доходність та низька прибутковість банківської діяльності (через що гальмується повноцінне надходження капіталу в банківську систему).

 

На жаль, з викладеного вище видно, що власний Уряд вносить до ВРУ законопроект, який цілеспрямовано посилює ризиковість банківської діяльності в країні.

 

Хто у нас відповідає за те, щоб Уряд діяв на покращення умов життя і роботи українських громадян і суб’єктів господарювання, а не їх погіршення? Попри все хотілося б вірити, що влада почує голос одного з елементів українського громадянського суспільства – Асоціації українських банків – і залишить діючі норми податкового закону щодо створення банками страхових резервів та страхування фінансових ризиків у редакції діючого на сьогодні Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” для забезпечення стабільної діяльності українських банків, що потрібно всьому суспільству.

 

Президент Асоціації українських банків

Олександр СУГОНЯК