Презентация исследования «Развитие политико-экономических процессов в Украине в 2014 году: сценарное стратегирование»

26 червня 2014 р. в Антикризовому медіа-центрі відбулася презентація дослідження «Розвиток політико-економічних процесів в Україні у 2014 році: сценарне стратегування». Дослідження було виконане фахівцями Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна». У презентації взяли участь директор Інституту Андрій Єрмолаєв, радники Інституту Ірина Клименко та Володимир Лупацій. Дослідження мало на меті визначати ключові фактори впливу на розвиток соціально-економічної ситуації в Україні, спрогнозувати напрямки розвитку ситуації та запропонувати оптимальну політику у відповідь на актуальні загрози та виклики.

У перспективі 2014-2015 років сценарні умови розвитку ситуації в Україні формуватимуть чотири групи факторів (окремо та у взаємодії один з одним). По-перше, динаміка (локалізація або ескалація) збройного конфлікту на Сході країни; по-друге,  динаміка політико-економічних процесів (політичний діалог та реформи), що характеризує рівень суб’єктності чинної української влади; по-третє, характер стосунків з Росією; по-четверте, співробітництво по лінії «Україна - Захід».

У дослідженні представлено три сценарії розвитку політико-економічних процесів в Україні у 2014 році: базовий (автократичний), оптимістичний та  песимістичний. Експертами запропонована оцінка вірогідності їхньої реалізації в 2014 р. та у перспективі 2015-2016 рр.

Відповідно до дослідження, рушійними силами базового сценарію «консервативної стабілізації» є: формування широкого  політичного консенсусу щодо територіальної цілісності України; відтермінування до 2015 р. стратегування економічного прориву, що супроводжуватиметься системними реформами та політичною конкуренцію. Базовий сценарій спирається на припущення щодо спроможності влади локалізувати збройне протистояння та почати політичне врегулювання конфлікту; запровадження «коротких» реформ; поглиблення стратегічного партнерства з боку США та ЄС і забезпечення доступу до фінансових компенсаторів (міжнародна допомога). Серед ризиків сценарію експерти вказують на наступні: поразка у збройному протистоянні; розпад внутрішнього політичного консенсусу або деформація принципів консенсусу; підміна національних інтересів корпоративними (ризик нового Майдану та втрати керованості соціально-економічними процесами). Вірогідність реалізації сценарію «консервативної стабілізації»  у 2014 р. – 65%, у 2015-2016 рр. – 70%.

Драйверами реалізації умов оптимістичного сценарію є припущення щодо можливості консолідації переважної більшості політико-економічних чинників  на основі широкої програми західної допомоги з орієнтацією на перспективу інтеграції України у спільний економічний простір ЄС. Кардинальне зближення позицій і потреб України та західних партнерів, особливо з Європейського Союзу та США, відкриватиме широке вікно можливостей з реалізації суспільного запиту щодо кардинальних змін у суспільстві (перезавантаження держави) та відповідну спроможність і політичну волю нової влади відносно реалізації програми реформ. Важлива передумова сценарію – долучення учасників збройного конфлікту на Сході до мирного політичного врегулювання регіональних проблем. Ризик сценарію полягає у ескалації (відкритого або гібридного) збройного конфлікту, ініційованого Росією, в результаті якого українська влада втратить контроль над ситуацією. Вірогідність реалізації оптимістичного сценарію у 2014 р. – 5%, у 2015-2016 рр. – 10%.

Песимістичний сценарій спирається на припущення щодо ескалації нової фази політичного протистояння та/або економічної кризи в Україні. Відтак, експерти прогнозують  консервацію (з ризиками ескалації) громадянського конфлікту на Сході; втрату владою суб’єктності у прийнятті рішень та домінування «ре-активної» політики у вирішенні проблем національного порядку денного. Вікно можливостей, що відкривається за цих сценарних умов: формування нового сектору безпеки, послідовне поширення реформ на інші складові правоохоронної системи та системи судочинства; повернення до вирішення конфлікту політичними методами (навіть за рахунок територіальних втрат); збереження партнерських стосунків та фінансової підтримки країн-партнерів; проведення інституційних та структурних реформ («від безвиході» – через гостру нестачу фінансів та загрозу повної втрати керованості економічними та соціальними процесами). Ключовий ризик сценарію полягає у втраті Україною державності та хаотичному розпаді держави на декілька частин. Вірогідність реалізації песимістичного сценарію у 2014 р. – 30%, у 2015-2016 рр. – 20%.

Відповідно до висновків дослідження, спектр розгортання сценарних припущень великою мірою залежатиме від чинника адміністративної спроможності нової влади опанувати управлінські інструменти здійснення багатовимірної політики. Ключовий ризик, пов'язаний з цією проблемою,  – відкладання системних реформ до моменту повного врегулювання ситуації на Донбасі. Багатовимірний підхід полягає в одночасній реалізації політики глибоких системних реформ, локалізації конфлікту на Сході, проведення інтенсивного громадського діалогу, який спрямований на оновлення стратегій регіонального розвитку, а також формування регіональних програм соціокультурної інтеграції в єдиний культурний та інформаційний простір України.