Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) 12.06.2014 року провів Міжнародну конференцію «Імплементація Угоди про асоціацію: з чого починати?».
В роботі конференції взяли участь Ян ТОМБІНСЬКІ – Голова Представництва Європейської Комісії в Україні; Майкл ЕМЕРСОН – Асоційований старший дослідник з питань зовнішньої політки ЄС Центру вивчення Європейської політики, м. Брюссель, Ірина ГЕРАЩЕНКО – Народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції; Андрій МЕЛЬНИК, заступник Міністра Кабінету Міністрів України, Віктор МАШТАБЕЙ – Доцент Дипломатичної академії при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
Як зазначалося на конференції, Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (УА)за своїм тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-правовим документом в історії України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним ЄС. Тому, враховуючи широкий спектр питань, який регулюється УА, її положення матимуть вплив на практично усі сфери життєдіяльності українського суспільства. Найголовніше, що УА забезпечить створення зовнішньої рамки для запровадження європейських стандартів та для проведення нагальних внутрішніх системних реформ в Україні.
На думку Василя Філіпчука, Голови Правління МЦПД, варто ґрунтовно та системно підійти до запровадження механізму імплементації наймасштабнішого в українській історії двостороннього міжнародного договору. Для реалізації цього завдання слід скористатися позитивним досвідом європейських країн щодо розробки національного механізму імплементації УА. Враховуючи найкращі практики, розроблені в нових державах-членах ЄС, національний механізм імплементації УА має складатися з двох основних частин: Національної системи координації імплементації Угоди (органи державної влади, відповідальні за імплементацію Угоди) та Національної програми імплементації Угоди.
Володимир Притула, Директор програм з європейської інтеграції МЦПД, зазначив, що попри складну фінансово-економічну ситуацію в державі та розуміючи значний обсяг зобов’язань, взятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію, Уряду слід утворити координаційний орган європейської інтеграції, який відповідатиме за реалізацію Програми імплементації УА. Водночас, на його думку, має відбутися перерозподіл повноважень задля концентрації великої частини функцій у сфері європейської інтеграції у рамках такого координаційного органу.
Наразі, кількість завдань та обсяг повноважень і ресурсів, наданих у розпорядження структурним підрозділам ЦОВВ з питань європейської інтеграції, перебувають загалом у серйозному дисбалансі: підрозділи мають багато завдань і мало ресурсів для їх виконання - передусім кадрів.
За умов, коли перелік завдань і функцій чітко не визначено, органи влади не можуть адаптувати свою внутрішню структуру для ефективного виконання їх та досягнення результатів. Без чіткого розуміння функцій, які є складником євроінтеґраційної діяльності, неможливо чітко визначити, які знання та навички потрібні персоналу ЦОВВ для їхнього виконання. Як наслідок, з одного боку функції не виконуються через брак потрібних знань, а з іншого – неможливо забезпечити ефективне підвищення кваліфікації державних службовців, оскільки вони не завжди розуміють, що саме від них вимагається та які знання їм потрібні.
Як зазначила Олена Захарова, Директор Департаменту зовнішньої політики МЦПД, Національна програма імплементації має були розроблена у вигляді державних політик в окремих сферах, що забезпечить системність виконання положень Угоди, а також проведення структурних реформ в окремих сферах.
Натомість, проект програми імплементації УА, розроблений наразі в Україні, не відповідає найкращим практикам, а є переліком acquiscommunautaire ЄС із зазначенням термінів виконання (що часто просто повторює положення додатків до УА) та відповідальних виконавців.
Державна політика – це «коридор», по якому повинні рухатися державні службовці. «На сьогодні такого поняття в Україні не існує, натомість є радянська система урядових доручень, - сказала Олена Захарова, - відмінність між державною політикою та «політикою урядових доручень» полягає, насамперед, у системності». Доручення саме по собі вирішує точкові проблеми, але не дає відповіді на системні, фундаментальні питання. Більше того, будь-яке питання можна просто відкласти на невизначений термін через політичну чи будь-яку іншу доцільність просто не давши відповідне доручення. Державна політика покликана змінити існуючий стан речей.
На конференції було детально розглянуто окремі питання розробки державних політик у податковій та банківських сферах.
Зокрема, на думку учасників конференції, Уряд України усвідомлює, що податкова політика та внутрішня податкова система мають стимулювати розвиток підприємництва, в той же час задовольняючи потреби державного бюджету і бюджетів місцевих органів самоврядування.
Одним з основних елементів, які необхідно впроваджувати, є поступове зниження податкового навантаження на бізнес, а саме заміна прямого оподаткування на непряме.
Основним пріоритетом в розробці податкової політики є застосування низьких податкових ставок зі збільшенням податкової бази оподаткування та максимальне зменшення кількості податкових пільг.
Сергій Кіщенко, Керівник юридичного Департаменту МЦПД, зокрема, сказав: «Надзвичайно важливим аспектом під час імплементації положень угоди, буде не піддатись бажанню швидкого виконання зобов’язань, а розробити помірковану і вивірену програму».
Як приклад, він привів таке: структура акцизного податку на тютюн вжесьогодні в УкраїнімайжеповністювідповідаєвимогамданоїДирективи ЄС. Але ставки цьогоподатку є набагатоменшими, ніжприйняті в ЄС. Ставки акцизного збору в Україні на цигарки з фільтром складає приблизно 20 євро за одну тисячу штук, в той час як нам слід, згідно із зобов’язаннями по УА, підняти їх до рівня 90 євро. Термін, протягом якого підніматиметься ставка, суворо в УА не закріплений та буде визначатися рішення Ради асоціації. Ос кільки, перехідний термін, протягом якого може відбуватися підняття ставок акцизного збору, може скласти до 10 років, то є можливість підійти до цього питання виважено.
«Зрозуміло, що при різкому піднятті ставок акцизу відразу до 90 євро, вартість тютюнових виробів зросте в рази, що неодмінно позначиться як на купівельній спроможності так і на об’ємах контрабанди тютюну, а це, в свою чергу, на об’ємах податкових зборів.Щоб уникнути цих негативних наслідків, необхідно піднімати акциз щороку на 10-15», - підсумував експерт.
«Питання реформування банківського сектору в контексті імплементації угоди про Асоціацію с ЄС є водночас простим та складним, - так вважає Василь Поворозник, старший економіст МЦПД. - Простим, тому що у вітчизняне законодавство в банківській сфері є доволі прогресивним і досить близько відповідає вимогам законодавства ЄС. Частково це обумовлюється тісним співробітництвом України з міжнародними організаціями, зокрема МВФ. У зв’язку з цим, принципи регулювання вітчизняної банківської системи значною мірою синхронізовані з базельськими».
Поза сферою дії УА лишається регулювання Україною закордонних інвестицій українців та, скоріш за все, депозити нерезидентів в українських банках. Аналогічні зобов’язання бере на себе ЄС, однак на практиці рух капіталу вже є лібералізованим з боку ЄС.
Термін, що відводиться на імплементацію Угоди в контексті лібералізації руху капіталу – 4 роки з моменту набрання чинності Угоди.
Із конкретних заходів В.Поворозник назвав необхідну адаптацію законодавства України до Директиви №94/19/ЄС щодо гарантування вкладів фізосіб (у ЄС відшкодовуються суми до 100 тис. євро); до Директиви №2009/110/ЄС щодо обороту електронних грошей. Аналітик вважає, що емітувати їх зможуть не тільки банки, а ліміти на розрахунки е-грошима доведеться зняти.
Угода передбачає також те, що Україна і ЄС зобов’язуються не запроваджувати нових обмежень на рух капіталу та поточні платежі і не робити існуючі обмеження більш жорсткими. Єдиним винятком є запровадження захисних заходів строком до 6 місяців, якщо є загроза монетарній або валютній політиці. Варто зазначити, що запровадження таких заходів дозволяється і законодавством ЄС.
Крім того, Україна зобов’язалась вживати заходів щодо подальшої лібералізації руху капіталу до рівня, рівноцінного законодавству ЄС. Така лібералізація є передумовою формування єдиного ринку з ЄС в сфері фінансових послуг.
Результатом лібералізованого руху капіталу може стати скасування обмежень на максимальну відсоткову ставку іноземних запозичень та вимог щодо резервування за короткостроковими запозиченнями для банків, певне зменшення формальностей при залученні іноземного фінансування. Це може спростити залучення іноземного фінансування українськими компаніями та іноземні інвестиції в українські цінні папери. Водночас лібералізація може торкнутися лише руху капіталу з країнами ЄС, і не обов’язково передбачає скорочення бюрократичних процедур валютного контролю.
Подальша лібералізація руху капіталу сприятиме інтеграції української економіки до європейських ринків капіталу, що може збільшити іноземні інвестиції та дозволити громадянам України офіційно інвестувати за кордоном.
На конференції зазначалося, що наслідками імплементації УА в банківській сфері стане:
• об'єднання українських банків для виживання в нових умовах конкуренції; підписання Угоди сприятиме зниженню кількості кептивних банків, які на сьогодні часто сумнівними інструментами обслуговують інтереси українських фінансово-промислових груп;
• підвищенняпрозоростібанківського сектору, зокрема в питаннівласності
• поліпшенняякіостіобслуговуванняклієнтів і розширення продуктового рядуабо, навпаки, зайняттявузькоспеціалізованихніш;
• істотнезниженняпроцентних ставок по депозитах в порівнянні з нинішніми.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
