Документы о репрессиях в Украине стали еще более доступными для исследователей

Відтепер в Архіві СБУ історичні матеріали про репресії та визвольний рух можна копіювати власними засобами і безкоштовно, а час роботи читального залу продовжено.

З нагоди 20-ї річниці створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України архівісти, експерти, правозахисники та історики обговорили перспективи доступу до документів комуністичної карально-репресивної системи.Про перші кроки та наступні завдання розповів на круглому столі 8 квітня 2014 р. «Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб. До 20-річчя ГДА СБУ» новий директор архіву Ігор Кулик.

“За основну мету ми ставимо забезпечення максимально широкого доступу і відкритість до документів для всіх заявників. Архів має працювати не на себе, а для громадян”, — підкреслив він.

Директор Архіву також повідомив, що відтепер надано дозвіл на безперешкодне і безкоштовне копіювання власними засобами ще не оцифрованих архівних документів. “Дослідників ми проситимемо залишити нам копії, таким чином швидше поповнюватиметься наша електронна колекція. Нагадаю, з оцифрованими матеріалами можна знайомитися щодня в Інформаційному-довідковому залі (ІДЗ) Архіву СБУ на вул. Ірининіській 8. Все, що є в системі, ви можете скопіювати на флешку”.

Власне переведення архівних документів у “цифру” — одне з головних завдань. “Ми маємо створити можливості для жертв репресій та їх родин максимально зручно і просто знайти інформацію про минуле. Наступний пріоритет — сприяти дослідженню білих плям історії, спираючись на максимально широку базу документів, маючи можливість їх порівняти та верифікувати. Тому ми започатковуємо співпрацю із відомим громадським академічним проектом Електронний архів визвольного руху, який реалізовується Центром досліджень визвольного руху спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм-меморіалом “Тюрма на Лонцького”. Там уже доступно більше 10 тисяч копій документів, значна частина з яких - передані ГДА СБУ у 2010 році”.

Також Кулик Ігор розповів, що зменшено час на підготовку відповідей на звернення громадян, аби заявники могли швидше отримати запитувану інформацію або консультацію щодо продовження подальшого пошуку. А читальний зал у п’ятницю тепер працюватиме не до 13:00 а до 17:00.

Протягом наступних декількох місяців — зазначив директор ГДА СБУ Ігор Кулик — він приділить значну увагу роботі регіональних архівів СБУ. Йдеться про активізацію роботи Інформаційно-довідкових та читальних залів, поповнення електронних баз новими надходженнями, аби зняти потребу витратних поїздок до столиці, навчання для співробітників секторів архівного забезпечення в регіонах з найбільш нагальних питань (архівне законодавство, допомога в підготовці відповідей на звернення, співпраця з громадськістю).

Підсумовуючи, Кулик підкреслив, що усвідомлюючи цінність документів радянської карально-репресивної системи для вивчення не лише української історії, але й історії Європи та СРСР, ГДА СБУ відновить або продовжить серію міжнародних проектів у співпраці із архівними установами Європи.

Учасники та журналісти отримали нове число журналу «З архівів ВУЧК-ҐПУ-НКВД-КҐБ» та “Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів”, одним із співавторів якого є Ігор Кулик.

Участь у круглому столі також взяли Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті, Роман Подкур, редактор серії книг «Реабілітовані історією», Олександр Зінченко, редактор «Історичної правди», Андрій Когут, керівник Електронного архіву українського визвольного руху, архівісти Геннадій Боряк, Ігор Усенко, Володимир Бірчак, історики Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Віталій Нахманович, правникиІгор Розкладай, Аркадій Бущенко, Роман Романов, Аліна Шпак, директор Центру досліджень визвольного руху, Павло Подобєд, керівник Благодійної ініціативи “Героїка” та ін.

Круглий стіл організований Галузевим державним архівом СБУ спільно із Центром досліджень визвольного руху, Центром історії державотворення України ХХ століття Національного університету «Києво-Могилянська академія», редколегією серії «Реабілітовані історією».