Україна та Європейський Союз: поблизу чи всередині?

Перспектива членства в Європейському Союзі, навіть віддалена, може стати для України потужним рушієм політичних та економічних реформ. Про це йшлося на міжнародній конференції, присвяченій європейським перспективам України. Питання про те, чи має Україна у перспективі прагнути повноправного членства в ЄС, а чи просто залишатися сусідом і партнером, стало поштовхом до серйозної розмови про шляхи євроінтеграції, різні для кожної країни.

Те, що організатори конференції - Консорціум економічних досліджень та освіти, Київський економічний інститут та Норвезький Інститут міжнародних проблем - обрали саме такий формат дискусії, не випадково. Найближчий сусід України - Польща - півтора року тому стала членом ЄС і тепер може ділитися як позитивним досвідом, так і проблемами, з якими довелося зіткнутися. Натомість, Норвегія є вельми успішною економічно й соціально країною, залишаючись поза Євросоюзом.

Та чи може стати в пригоді українцям досвід партнерських відносин "Євросоюз - Норвегія"? Про це можна говорити хіба що опосередковано, адже багата на нафту Норвегія з її рівнем добробуту може зберігати високий рівень незалежності й конкурентоспроможності й поза Євросоюзом. Україна самотужки такого рівня досягти не зможе. Про це говорив і Посол Королівства Норвегія в Україні Йостейн Бернгардсен:

"У вас, як і у нас, є вибір: приєднатись або залишитись поза межами Союзу, але маючи тісні зв'язки. Я не впевнений, що Норвегія може слугувати прикладом того, який вибір має зробити Україна. Але наш досвід може стати вам у пригоді".

Зокрема, серед такого досвіду - й застереження норвезьких експертів щодо певної небезпеки, що несе розширення ЄС тим країнам, які не є його членами: що більше й потужніше політичне утворення, то важче конкурувати з його економікою.

Що ж до Польщі, то її досвід може бути й практично важливим. Саме на цьому наголошував професор Марек Дабровскі з Варшавського центру соціальних та економічних досліджень. Він вважає: уже сама перспектива членства в Європейському Союзі, навіть віддалена, може стати потужним двигуном для політичних та економічних реформ. Виходячи з цього, Марек Дабровскі дає українцям таку пораду:

"Ставити метою членство в Євросоюзі - набагато доцільніше, ніж орієнтуватися на такі формули тісного співробітництва, як у випадку Норвегії чи, наприклад, Ісландії. Але шлях до вступу в ЄС - який Україна, я певен, має пройти - буде власним, відмінним від того, що пройшли центральноєвропейські чи балтійські країни".