.jpeg)
Малюк весело біжить по калюжах. Бризки, переливаючись на сонці, летять на перехожих. «Припини! Ти що, не чуєш? »- Мама заходиться в крику, намагаючись звернутися до крихітки і все-таки навчити дитину слухатися. Так чує він, але як можна зупинитися, якщо так цікаво ?! Хто знає, які фантазії проносяться в дитячій голівці, хто він зараз в тому, вигаданому світі, — герой улюбленого мультику або відважний воїн, який рятує світ …
Але нарешті маленький пустун спійманий, і в кращому випадку змушений буде прослухати довгу і нудну мораль, а в гіршому — отримати по п’ятій точці (і чим вона заслужила вічного покарання?). У підсумку — сльози і зіпсований настрій у обох.
Терпіння, тільки терпіння
Батьки — професія не з легких. Потрібно власних дітей годувати, одягати, виховувати, прищеплювати їм безліч позитивних якостей. Але як це зробити, якщо улюблене дитя стає примхливим і некерованим, не реагує на зауваження? Як навчити дитину слухатися?
Батьки все більше незадоволені: будинок схожий на поле бою, а взаєморозуміння поступово зникає. Багато мам і тат самі не помічають, як підвищують голос на дітей. Причому, дитина не скоїла ніякого злочину, тільки не помив тарілку після обіду. І скільки ж йому довелося про себе вислухати! А всьому виною дорослі проблеми: був невдалий день, начальник зробив зауваження, образа накопичувалася весь день — і ось вилилася на того, хто слабший.
«Не хочу!» — Ось головні слова, що з’явилися в дитячому лексиконі. Звідки це впертість? І більше висловлює свій протест не словами, а діями. На прохання не реагує, попросити його прибрати на письмовому столі — намагається насмітити ще більше. Іноді навіть голос підвищує, а очі так і виблискують від злості …
«Біда!» — Панікують батьки, не знаючи, як ставитися до такої поведінки і як виховати слухняність у дитини. Психологи заспокоюють, пояснюючи, що дитина росте і відчуває себе повноправною особистістю. А це значить, що він вже думає, що в досягненні бажаного своєю наполегливістю доб’ється всього.
«Все в житті можна виправити», — вважають оптимісти-батьки, і запасаються терпінням. Чергове дитяче тупання ногами і крики сприймають зовні спокійно (важко уявити, як це дається їм). Допомагає заспокоїти малюка перемикання уваги на що-небудь інше: по двору собака пробігла, а яка картинка в книзі незвичайна. Дітям вибиратися з такої ситуації теж потрібно вміти допомогти — вони і самі раді припинити конфлікт, та не знають, як це зробити, щоб не здатися слабаками перед мамою і татом.
Почуй мене, МАМО!
Мудрі батьки завжди знайдуть спосіб, щоб діти їх почули і були слухняними. Претензії дорослих не завжди зрозумілі дітям. Чому вчора мама спокійно пройшла повз не начищених черевиків, а сьогодні почала обурюватися? Чому тато весь тиждень не перевіряв домашнє завдання, а сьогодні вирішив влаштувати невеличкий іспит? Важко розібратися, що ж дорослі хочуть насправді.
Милі батьки, прислухайтеся до своїх інтонацій. Коли емоції вирують, голос тремтить від збудження, і все наполегливіше звучать нотки невдоволення, це викликає у дитини відповідну негативну реакцію.
Знову ж на допомогу приходять психологи. А спробуйте, радять вони розгубленим батькам, зробити ось такий хід, щоб дитина була слухняною: коли стан напружений, висловите все, що наболіло … пошепки. На всіх діє дуже позитивно.
Говорити дітям день у день, що вони погано поводяться, — погана звичка. Якщо батьки не задоволені поведінкою дітей, то пора задуматися — що є причиною цього, і чи можна вирішити проблему — як навчити дітей слухатися. Чи не провокують самі дорослі всі ці капризи?
Часто діти не витримують надмірної суворості, постійних заборон. Пояснювати негарні вчинки необхідно, але так, щоб ці моралі не переходили в образи і звинувачення.
ВСЕ вирішувати спільно!
Навчитися вирішувати проблеми разом — ось що важливо. Звинувачувати, зловтішатися і ображати легко, а підтримати, уникаючи глузувань і звинувачень — тяжкий шлях, але ефективний, якщо хочеться зрозуміти, як навчити дітей слухатися.
Коли дитина знає, що батьки беруть участь в дитячому житті і завжди допоможуть знайти вихід з будь-якої важкої ситуації, простіше буде спілкуватися.
Багато батьків люблять під час сварок грізно нависати над пустуном. Це лякає, обурює і відштовхує. Потрібно враховувати той факт, що дитина ще емоційно нестійкий, та й життєвого досвіду у неї зовсім обмаль, і сил боротися, доводячи свою правоту.
Щоб вислухати всі доводи малюка, особа дорослого має перебувати на рівні дитини: тільки так можна було зазирнути в очі дитині і таким чином показати, що дитяча думка, звичайно ж, має значення. Це допомагає сконцентруватися обом, і знати, що розмова йде на рівних. А це дуже важливо, щоб не загубити нитку довіри і виховати слухняного дитини.
Дитина: любити необхідно
Нерідко у дітей при розборі польотів погляд стає порожнім і блукаючим. Дорослі при цьому обурюються: як навчити дитину слухатися батьків, якщо вона нічого не розуміє, навіть не варто намагатися що-небудь пояснювати. Але насправді це говорить про те, що у дитини в цей час йде посилена мозкова активність, вона все розуміє, і хоче, щоб батьки були задоволені ним.
Правда, погодьтеся, дорослі часто нетерплячі, і хочеться отримати відповідь на своє питання відразу. Чи не кожен дорослий зможе витримати таку атаку, що говорити про дитячу психіку? Тому краще порахувати подумки до 20, перш ніж вимагати чіткої відповіді.
Любити своїх дітей, приймати їх такими, якими вони вже є, — це головний крок на шляху до виховання слухняного дитини. Потрібно дати дітям це зрозуміти, тоді і вони будуть відповідати взаємністю. І навіть якщо дорослі зайняті важливими справами, необхідно терпляче пояснити малюкові, що доведеться ще трохи часу почекати.
Діти виростають, і все, що закладали в дитинстві батьки, позначиться на їхньому подальшому житті. Перш ніж гарячкувати, варто згадати про те, що крик — не вихід, є інші методи виховання.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
