Банківська система України має бути переорієнтована на розвиток економіки

Ключовим викликом для України нині є ситуація,  коли банківська система веде  абсолютно автономне від реальної економіки, розвитку промисловості і підприємництва, життя, а бізнес залишається  фінансово знекровленим. Державні зовнішні і внутрішні борги, криза платежів всередині країни, прорахунки монетарної, валютно-курсової, грошово-кредитної політики стали відчутним тягарем для існування економіки і держави. Із загальної суми платежів з погашення державного боргу до 2045 року більше третини припадає на платежі, які необхідно сплатити у 2019-2021 роках. Темпи економічного зростання вкрай низькі, і про це відкрито свідчать  міжнародні експерти: у звіті Світового банку сказано, що Україні для того, щоб наздогнати нинішніми темпами Польщу,  потрібно 50 років, а Німеччину – 100 років. Про це голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах говорив  на засіданні АРГО та правління УСПП в Києві.
«За останні декілька років по фінансово-ресурсній базі Україні нанесений сильний удар: девальвація гривні, «банкопад», в ході якого було знищено частину банків з українським капіталом, домінуюча  політика запозичень на внутрішньому, зовнішньому ринку. Рівень фінансової глибини економіки, тобто покриття ВВП кредитами, впав з 57% в 2013р. до 34% у 2017р. Таке  стрімке скорочення фінансової ресурсної бази для економіки межує з загрозою національної безпеки», –  підкреслив лідер ділової спільноти.
Існуючий ресурсний потенціал банківської системи, вважає президент УСПП, спрямований не на кредитування реального сектору економіки, а працює на фінансування чисельних державних боргів та на  прибутки банків. НБУ стимулює попит банків на облігації внутрішнього державного займу (ОВДЗ) та депозитні сертифікати НБУ. Характерно, що найбільшими держателями ОВДП є саме НБУ та державні банки, яких в Україні до 55 % –  відповідно 47% та 45%. 
За останні місяці 2018р. Україна  вийшла  на зовнішній ринок з  державними облігаціями, запозичивши декілька млрд. дол. під  9,7%-9,8% річних – це найдорожча ставка в світі. Вже у 2019 р. уряд запропонував  внутрішньому фінансовому ринку ОВДЗ на  мільярди  гривень під 19-20% річних.
«Депозити від населення в державних банках складають близько 339 млрд. грн., а ОВДЗ в сумі – 320 млрд. грн. Отже, всі ресурси зосереджені в надприбуткових банківських безризикових оборотах. Банкам зручніше  вкладатися в облігації та отримувати свої відсотки, ніж брати участь у розвитку економіки та кредитувати бізнес. А останній вже роками відчуває безпрецедентний дефіцит обігових коштів», – зазначає Анатолій Кінах.
Учасники засідання відзначили, що необхідність забезпечення економіки України грошовими ресурсами,  висока частка іноземної валюти в грошовій масі, колосальний розмір готівкової валюти поза банками, зростаючі урядові зобов’язання у портфелі НБУ обумовлюють необхідність вжиття системних, комплексних заходів із розв’язання проблеми ресурсного забезпечення розвитку реального сектору економіки.
«У політиці Національного банку під гаслом боротьби з інфляцією навіть немає розуміння, що в Україні існує інфляція не попиту, а інфляція витрат. Це і зростання цін та  тарифів, і девальвація гривні, і багато іншого. В  січні 2019 року, наприклад,   НБУ доповідає, що доходи українських банків зросли на 38%, а промислове виробництво  порівняно до січня 2018 року впало  на 3,3%. Як таке може бути – економіка падає, а  доходи банків ростуть? Ми вимагаємо,  щоб ця тема стала однією із головних в діях нового президента, уряду, НБУ, а ділове товариство готове зробити суттєвий внесок у вирішення цієї проблеми», –   сказав президент УСПП.
Також він повідомив, що УСПП та учасники Антикризової ради громадських організацій  найближчим часом планують  зустріч з Національним банком,  щоб розглянути гострі  питання монетарної, грошово-кредитної, валютно-курсової політики.