Закону про освіту мало передувати широке роз’яснення

Українська мова є важливішим  чинником суверенності держави, нашої національної ідентичності, і питання її вивчення не є предметом для дискусій. Однак при підготовці свого часу закону про  освіту варто було би провести заходи державного масштабу з  його роз’яснення, в тому числі серед наших міжнародних партнерів, конструктивну дискусію із сусідами – Польщею, Угорщиною, Румунією. На етапі  підготовки закону були потрібні  коментарі,  як діти в школах національних меншин будуть вчити українську.    В пригоді було б  публічне порівняння закону  із аналогічними в Європейському Союзі, тією ж Європейською хартією мов національним меншин тощо.  Поза тим, освіта – системоутворююча сфера, важлива з точки зору багатьох показників: конкурентоспроможності економіки, національної безпеки, культурного розвитку населення тощо. Тому наразі потрібно шукати компромісний баланс національних інтересів і міжнародних стандартів, забезпечуючи права нацменшин в Україні, проте маючи чітку державну політику і позицію в цій сфері. Так президент УСПП Анатолій Кінах прокоментував запитання журналіста вітчизняного телеканалу про резонансні події  навколо мови в школах. 
Він погодився із думкою, що на етапі підготовки нормативного документу потрібно було його відправити на експертизу Венеціанській комісії і після того «крити» цією картою будь-які запитання  щодо мовних стандартів  в галузі освіти.
Президент УСПП переконаний, що ці та інші недопрацювання свідчать про зниження якості державного менеджменту та професіоналізму влади. 
«Бо питання економіки, освіти, демографічної ситуації, зростання трудової міграції тощо – нерозривно пов’язані. І новації в одній сфері повинні опиратись на повну інформацію і діагностику того, що ми маємо, та як це вплине на розвиток ситуації в цілому і в кожній сфері зокрема. До прикладу, у Польщі вже офіційно працевлаштовані 1,37  млн. наших співгромадян. Більше того: популярним стає і ведення бізнесу, і навчання за кордоном. Особливо, коли за ці роки людина вивчить мову та знайде роботу за професією із гідною оплатою (середня зарплата там біля 1 тис. євро). Не помічати того, що відбувається – неможливо», - каже А.Кінах.
При цьому він не вважає доцільною політику штучного стримування міграції, адже для людей пошук кращим умов праці та життя природний. Натомість треба розбудовувати українську економіку, дати зелене світло приватній ініціативі, бізнесу, що призведе до  створення нових робочих місць на внутрішньому ринку та зростання платоспроможності населення.
Роботодавці запропонували уряду провести спеціальне засідання щодо збереження і розвитку трудового потенціалу України, вдосконалення системи  професійно-технічної освіти.