Пресс-брифінг Ірини Сисоєнко

14 травня 2015 року о 14.10 в приміщенні Верховної Ради України відбудеться прес-брифінг заступника Голови парламентського комітету з питань охорони здоров я Ірини Сисиенко та народних депутатів України Мамчура Юлія та Пастуха Тараса на тему: "Актуальні питання ратифікації Угоди між Україною та організацією НАТО з підтримки".

Верховна Рада України до кінця травня 2015 року повинна ратифікувати Угоду про співробітництво, між Кабінетом Міністрів України та організацією  НАТО . Завдяки підписанню Україні буде відкрито  доступ до п’яти трастових фондів, створених спеціально для допомоги Україні з питань реабілітації та допомоги військовим на загальну суму 700 тис евро. Ці кошти можна використати на закупівлю медичного обладнання для реабілітації.

Для отримання коштів Українська сторона повинна узгодити тексти технічних угод,

Однак, ще з лютого місяця поточного року, Міністерство оборони затягує узгодження текстів  угоди.

Зараз в нашій країні відбувається ротація та демобілізація військових. За кілька місяців, з місць проведення АТО, повернуться близько тридцяти п’яти тисяч бійців, які будуть потребувати невідкладної допомоги.

Водночас з цим, документи фактично ходять по бюрократичному колу, від одного міністерства до іншого. Так, Міністерство оборони  замість того аби погодити текст передало його на розгляд Мінсоцполітики.

Місія України при НАТО наполягає на співпраці саме з Міністерством оборони по даному питанню, що є цілком логічним та законним. Замість того, аби оперативно вирішити питання, Кабміном пропонується створити робочу групу  визначення відповідального Міністерства.

Ми не хочемо, щоб Угоду з НАТО про співробітництво спіткала така ж доля, як наприклад Угоду “Про перезахоронення радіоактивних відходів”, яка вже більше 2 років намагається долати бюрократичну тяганину. Досі цей документ не підписаний на рівні Міністерства (Екології), хоча є надзвичайно важливим для України.

Якщо Уряд негайно не вдасться до рішучих дій, подібну долю матиме й угода з питань медичної реабілітації між Україною та НАТО.

Замість фактичної роботи з реальним донором, ми спостерігаємо штучне затягування процесу, відмову від виконання своїх безпосередніх обов’язків з боку Міністерства оборони.