Позбавивши воїнів АТО права голосу влада вкотре продемонструвала свій цинізм

У Верховній Раді не вистачило голосів для того, щоб прийняти закон, який би дозволив взяти участь у виборах бійцям АТО. Представники політичних сил, що у прагненні здобути  довіру виборців намагаються якомога голосніше кричати про свій патріотизм, пояснили свою відмову від підтримки закону тим, що «він дає можливість для фальсифікації». Але чи не значно більшою фальсифікацією патріотизму є виборчі кампанії тих, хто ще зовсім недавно своєю діяльністю багатократно збільшував економічну залежність від Росії?

Бійців АТО не є настільки багато, щоб їх голоси могли змінити результати виборів. Та й виборчі фальсифікації через недосконалість закону про право голосу для них, якщо така недосконалість справді є, можна було б легко виявити. Люди, які ризикують не можливістю на зручному місці у Верховній Раді служити своїм господарям, а власним життям, очевидно якнайбільше сприяли б тому, щоб все, що стосується їх громадянського обов’язку відбувалося чесно й законно. Крім того депутати мали достатньо часу, щоб підготувати такий закон, який би не допускав можливості значних фальсифікацій. Отже, справа не в технічних деталях. Неприйняттям закону про можливість участі у виборах бійців АТО Верховна Рада показала свою принципову позицію, яка полягає в тому, щоб з метою захисту корумпованої бюрократичної системи, якнайбільше обмежити участь людей, які захистили країну своєю кров’ю, в управлінні цією країною. Цим сказано бійцям:  «Система – все, ви – ніхто».

Не важко здогадатися, як можуть сприйняти ті, хто на передньому краї боротьби захищає державу, нехтування державою їхніх прав. Обороноздатність країни від такого сприйняття, безперечно, не зросте. Отже ті, хто не підтримав закону про участь у виборах бійців АТО, чи не зробив усього можливого для його прийняття надали істотну допомогу агресору. Це стосується і вищих керівників країни, адже в питання пов’язаних зі збільшенням їх особистих можливостей в управлінні країною, вони проявляли велику наполегливість, і добивалися прийняття потрібних законів Верховною Радою. Вони високо оцінюють свою роль в управлінні державою  «у цей складний час», вважають себе незамінними в цьому, про що не стидаються заявляти в передвиборчій агітації. А ті, хто реально воює за країну для них не є незамінними. То нехай підуть і стануть на їх місце!

Прес-служба громадського об’єднання «Пліч-о-пліч заради майбутнього»