Митинг возле Министерства здравоохранения Украины

До уваги пацієнтів, медичних працівників та всіх небайдужих!

Незалежна первинна профспілкова організація Національного інституту раку, як ланка Вільної профспілки медичних працівників України, за участю Фонду допомоги онкохворим дітям «Краб», Благодійного фонду «Пчелка», ГО «Медичний контроль», ГО Координаційна рада Майдану ініціюють проведення 18 червня 2014 р. о 15-30 під стінами МОЗ (вул. Грушевського, 7) мітингу.

Мета: Реформування системи охорони здоров'я України з урахуванням інтересів пацієнтів та медичних працівників.

За даними ВОЗ до 2030 р. кількість смертельних випадків, пов’язаних із захворюванням на рак, зросте до 11 млн на рік.

 Безплатна медицина для населення України вже давно стала спогадом. А теза: здоров'я – найдорожче, має нині буквальне значення.

Витрати клініки Національного інституту раку у 2010 р. на 1 хворого за день становили 297,9 грн. Загальні медичні витрати на лікування одного онкологічного хворого у США в 2006 р. складали 5176 дол., що у перерахунку на нашу національну валюту становить майже 28 тисяч гривень (27 914,17 грн). Онкологічні захворювання і у США, і в Україні потребують значних витрат на лікування. Для більшості наших громадян діагноз – рак стає подвійним стресом і випробуванням. Бо високий рівень витрат на лікування за рахунок пацієнта не всім під силу. Тому в середньому 5 відсотків онкологічних хворих через 5 років з моменту встановлення діагнозу відмовляють собі у лікуванні, бо не мають далі коштів на необхідні препарати.

Лише невеликий прошарок українського суспільства може дозволити собі лікування власним коштом. Тому люди все частіше свідомо відмовляються від медичних послуг, бо не мають грошей на необхідні ліки, які б у буквальному розумінні врятували їм життя. І це при тому, що держава виділяє колосальні кошти із бюджету на забезпечення профільних медичних закладів усім необхідним. Та гроші, на жаль, не доходять до хворих, бо відсутній належний контроль за їхнім витрачанням. Бюджетні кошти розкрадають функціонери від медицини, яким байдуже людське горе. Багатії зі зв’язками отримують найдорожчі медпрепарати за рахунок бюджету, а пересічні громадяни вимушені віддавати останні копійки за лікування.

Наприклад, у 2009 році Рахункова палата України встановила, що понад 300 млн грн були використані головним онкологом І.Б. Щепотіним не за призначення.

На результати і якість лікування безпосередньо впливає кількість лікарів та медсестер, рівень їхньої зарплати та вартості медичних послуг. Наприклад, річна заробітна плата лікаря-спеціаліста у Великій Британії становить 124 453 дол., у Чеській Республіці — 30 589 дол., Естонії — 31 191 дол., Угорщині — 26 086 дол, а в Україні – в середньому 1500 дол.

У нас виникла система, в якій хворі і медики є заручниками можновладців та їхніх родичів. Медики вимушені вимагати додаткову платню з хворих, а пацієнти змушені платити, щоб отримати якісне лікування. У виграші від цього – корупціонери.

Для того, щоб зруйнувати цю ганебну систему, пацієнти і медики мають об’єднатися та утворити нову, яка працюватиме на користь народу України.

Медичній галузі України необхідна термінова люстрація. Вона забезпечить прихід до управління в галузі нових чесних людей, припинить саботаж її реформування, заблокує можливість колишнім посадовцям обіймати посади та продовжувати грабувати країну.

Прозорість системи дозволить встановити контроль за використанням коштів і медикаментів, якістю лікування та належною оплатою роботи медиків.

         На мітингу під стінами МОЗ будуть висунуті наступні вимоги:

- відсторонити від виконання обов’язків директора Національного інституту раку І.Б. Щепотіна, як перешкоду до реформування онкологічної галузі України;

- якнайскоріше призначити нового директора Національного інституту раку;

- оприлюднити висновки Комплексної комісії МОЗ на сайті міністерства;

- розпочати реформування системи охорони здоров'я з впровадження пілотного проекту в Національному інституті раку.

         У разі невиконання вимог мітингувальників робота МОЗ буде заблокована до тих пір, поки мітингувальників не почують і не зреагують на їхні вимоги.