По статистике, количество случаев рака щитовидной железы увеличивается

26 квітня Україна відмічає роковини найбільшої в історії техногенної катастрофи - аварії на Чорнобильській АЕС.

І через 28 років Чорнобиль залишається загальнонаціональною радіаційною екологічною катастрофою безпрецедентною за дією радіоактивних речовин на населення, в т.ч. учасників ліквідації її наслідків, мешканців радіоактивно забруднених територій, за обсягом екологічної шкоди, заподіяної Україні, (12 областей, 73 адміністративних райони, 8 міст обласного підпорядкування і 2163 населених пункти, що віднесені до радіоактивно забруднених територій), впливом на здоров'я.
Коментар щодо захворюванності на рак щитоподібної залози  директора ДУ ”Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка  НАМН України”, академіка  НАМН України, члена кореспондента НАН України Миколи Тронька.

«Сьогодні не викликає сумніву той факт, що негативний вплив Чорнобильської катастрофи на здоров’я реалізувався, насамперед, у збільшенні захворюваності на рак щитовидної залози у осіб, які на момент аварії були в дитячому або підлітковому віці. Про це свідчить  динаміка цієї захворюваності у них.  Якщо впродовж  1986-1988 років вона складала 0,1 випадка на 100 000 дітей України, а в 1989 році – 0,2  випадка, то у 1990 році  збільшилася до 0,4 випадка. Всі наступні роки захворюваність продовжувала зростати і у 2012 році сягнула 5,8 випадка на 100 000 опромінених дітей України.

Зв'язок зростання захворюваності на рак щитоподібної залози з аварією на ЧАЕС підтверджує і той факт, що у мешканців  шести найбільш забруднених північних областей, які на момент аварії були у дитячому та підлітковому віці, рівень захворюваності впродовж 1989-2012 років виявився вищим, ніж у однолітків інших регіонів України.

Попри все, як засвідчують дослідження і статистика, кількість випадків раку щитовидної залози продовжує збільшуватись, причому здебільшого за рахунок осіб, яким на момент аварії було 0-18 років. У всіх вікових групах основним гістологічним типом раку є папілярна карцинома.

При підтримці ВООЗ та дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ науковці Інституту провели масові дослідження йододефіциту на всій території України. Практично немає населених пунктів з нормальним йодним забезпеченням. Наслідком нестачі йоду, як і передбачалось, стало виникнення захворювань щитоподібної залози. Фактично у всіх регіонах України частота зобу у дітей була вища 5 %. У деяких населених пунктах Північного і Західного регіонів України вона сягала 40-60 % обстежених дітей.

Характерно, що рівень споживання йодованої солі населенням України на початку другого тисячоліття був дуже низьким – від 2 до 5 %. Після прийняття Державної програми профілактики йодозалежних захворювань у 2002 році споживання йодованої солі зросло у 5-6 разів. Зараз воно сягає близько 20% домогосподарств. Але й цього дуже мало. ВООЗ, ЮНІСЕФ та Міжнародною радою з ліквідації йодозалежних захворювань визначено 80-90-відсотковий необхідний рівень.

На жаль, недостатнє споживання йоду стало причиною не тільки захворювань щитоподібної залози, але й негативно позначалося на фізичному та розумовому розвитку дітей.»