• Головна / Main Page
  • СТРІЧКА НОВИН / Newsline
  • АРХІВ / ARCHIVE
  • RSS feed
  • Начало в 11:00

    Алексей Гарань - доктор исторических наук, профессор кафедры политологии НаУКМА

    Алексей Гарань - доктор исторических наук, профессор кафедры политологии НаУКМА

    Тема: Будет ли налажено сотрудничество в треугольнике: президент, премьер, парламент

    Предлагаем нашим читателям вместе с Алексеем Гаранем подискутировать о проблемах налаживания сотрудничества в треугольнике: президент, премьер-министр, парламент.

     



    Он-лайн конференция окончена. Благодарим всех за участие.
    Задать вопрос
    имя:

    вопрос:

    email:

    код:

    Стенограмма:

    stels 14:26

    Не приведет ли в ближайшее время политика, проводимая Ющенко, построенная на национализме, к расколу страны на две части, на два государства? Что Вы можете прогнозировать?



    ответ:

    Ну, спасибі за запитання. Воно достатньо різко сформульоване і, очевидно, стимулює дискусію. Перше, що я хотів сказати, це співвідношення понять «націоналізм» та  «патріотизм». Справа в тім, що у нас тут існує ціла каша, тому що слово «націоналізм» ми сприймаємо ще за радянською термінологією, тобто вкладаємо в нього негативний зміст. Якщо ми подивимося на академічну літературу, яка видається на Заході, то слово «націоналізм» має нейтральний зміст. І власне, слово «націоналізм» синонім до слова «патріот». Інша річ, коли ми говоримо про етнонаціоналізм, тобто тоді націоналізм дійсно вузький. Взагалі «націоналізм» може бути в широку сенсі, як «територіальний націоналізм», який охоплює в цілому країну і він означає побудову власної держави. А може бути «етнонаціоналізм». Ясно, що етнонаціоналізм дійсно може сприяти на конфліктам.

     

    Якщо говорити про Україну, то своєрідними українськими націоналістами після 1991 року ми можемо вважати Кучму, Кравчука, певною мірою, навіть представників донецького угрупування. Тому що для них незалежність України – це є певна даність, вони її здавати не будуть, тому що це не відповідає їх інтересам.

     

    А якщо говорити про те, хто ж розколював Україну, то давайте подивимося на кампанію 2004 року. До речі, одна з причин, чому Ющенку вдалося набрати більшість, полягає в тому, що він намагався уникнути питань, які розмежовували країну – церква, мова, історія. Він говорив: «Давайте згадаємо, що нас об’єднує». А що нас об’єднує? Це боротьба з корупцією, проти злочинності, проти безробіття.

     

    А хто розколював країну? Давайте говорити прямо, що були політтехнологи, які провокували розкол країни. І, власне, значна поляризація яку ми маємо зараз, стала наслідком виборчої кампанії 2004 року. Країна цілеспрямовано розколювалася для того, щоб проштовхнути конституційну реформу і для того, щоб обмежити права майбутнього Президента, незалежно від того, хто ним стане, Ющенко чи Янукович. Тому що обидві ці кандидатури не влаштовували людей, що знаходилися при владі. Це були Кучма і Медведчук. От Вам і відповідь на це питання.

     



    Крюков 14:30

    Здравствуйте!

    Прошу привести примеры из мировой практики, нарущением Президентом

    конституции страны и чем это заканчивалось? Президент Украины

    Ющенко В.А. , как гарант конституции, сам её нарушает. Чем может для

    него закончиться такая гарантия?

    Благодарю


    ответ:

    Шкода, що в питання не наводяться приклади порушень. Я думаю, якщо говорити про Україну, то, на жаль, ми можемо зараз говорити про те, дійсно нинішня редакція Конституції заклали проблеми, що дозволяють різним сторонам тлумачити окремі її положення по-різному. Ми пам’ятаємо, як приймалися ці зміни, знову ж таки це було зроблено для того, щоб зняти політичну напругу в країні. І тому багато що було прописано дуже швидко. В результаті цілий ряд моментів недостатньо визначені, що дозволяє юристам Президента і юристам Кабміну тлумачити їх по-різному. 

    Якщо говорити про практику інших країн, то здебільшого це злочини, які робить Президент. Класичний приклад – це Уотергейтський скандал, коли Ніксон санкціонував «прослушку». І недаремно те, що відбувалося з Кучмою, по аналогії називали «Кучмагейтом» (хоча там навпаки: «прослушка» у нього в кабінеті показала всю ницість тодішнього режиму. До речі, у ситуації з Ніксоном справу не було доведено до імпічменту, він був змушений піти з посади під загрозою імпічменту.

    Зараз в Україні ми маємо іншу ситуацію: дійсно виявилося заплутаним правове поле. І це дозволяє різним сторонам намагатися по-різному тлумачити Конституцію.



    Денис 14:49

    Представителями какой политической силы сегодня наиболее всего выгоден новый Закон о Кабмине?

    ответ:

    В цілому закон про Кабмін потрібен країні. Оскільки саме цей закон має зняти значною мірою проблеми, про які ми говорили. Якщо ж говорити конкретно про редакцію закону, яка була прийнята в п’ятницю з подоланням президентського вето, то в даному випадку абсолютно чітко зрозуміло, що цей закон буде працювати на парламентську більшість. Хто має більшість – той і правий. Проблема, по-перше, полягає в тому, що в цьому законі є цілий рід положень, які суперечать Конституції. Цей документ працює на депутатську більшість, що в свою чергу призводить до порушення балансу, який має бути між різними політичними силами. Знову ж таки проблема українського суспільства полягає в тому, що так звана «мажоритарна демократія» в нас не працює. Цей термін означає - той, хто має більшість, має повноту законодавства. Класичний приклад – Великобританія. Тобто, перемагають лейбористи, вони можуть писати закони під себе, але там немає гри на знищення, бо консерватори знають, що через декілька років вони повернуться до влади і тоді лейбористи будуть в меншості. У нас, на жаль, через поляризацію суспільства, в політології це називається – «сегментоване суспільство», необхідна консенсусна модель демократії або її елементів. Це взаємодія гілок влади і баланс між ними. Нинішній закон про Кабмін цей баланс порушує, як політично, так і з правової точки зору. Власне, прийняття цього закону не вписується в дух Універсалу (національної єдності – ред.), оскільки його 6 пункт полягав у тому, що закон про Кабмін мав прийматися на основі президентського варіанту, а ми побачили гонку на випередження. Я думаю, що ми будемо мати черговий виток ескалації конфлікту.



    E-NEWS 15:21

    По каким причинам фракция БЮТ проголосовала за кабминовский вариант Закона о Кабмине?

    ответ:

    Я думаю, що я не відкрию тут секрету, вже багато разів обговорювалося, що це голосування відбулося через закон про імперативний мандат для депутатів місцевих рад і першу редакцію закону про опозицію. Очевидно, що фракція БЮТ і насамперед, Юлія Тимошенко, хотіла показати Президенту, що з нею треба рахуватися, інакше буде погано. Подібні дії можна розцінювати як елемент тиску, в тому числі на Президента. Тільки проблема в тому, що ця гра є ризикованою. Що в даному випадку отримує Тимошенко? Тимошенко отримує перший варіант закону про опозицію, самого закону ще немає, в якій редакції він буде прийнятий, взагалі невідомо. Що таке імперативний мандат? Імперативний мандат означає, що депутати мають повернутися до фракцій, які вони залишили, але зобов’язати їх голосувати, так як вимагає фракція – це буде порушення всієї логіки. Певні важелі Тимошенко може отримати, в тому числі на місцевому рівні. Але в стратегічному плані вона програє. Тому що згідно з нинішнім варіантом закону про Кабмін, уряд отримує надзвичайно широкі права в плані контролю за діяльністю місцевих держадміністрацій. Власне, це один з моментів, що не відповідає Конституції. Оскільки згідно Основного Закону, місцеві адміністрації держадміністрації підконтрольні Президенту, а  за нового закону надзвичайно високими стають кадрові та контрольні повноваження Кабміну. Тому, я думаю, що стратегічно Тимошенко програє. А крім того, частина прихильників Тимошенко поступово буде розчарована такою непослідовністю її кроків.



    Читатель 15:43

    Как дальше будут развиваться отношения Тимошенко с антикризисниками?



    ответ:

    Я думаю, є два сценарії. Перший сценарій полягає у наступному: зараз ми бачити три або чотири центри сили – є Президент, є правляча більшість, в якій Мороз і Партія регіонів ведуть власні ігри, і є БЮТ. Зараз в ході голосування за закони про Кабмін, за мораторій на продаж землі с\х призначення, ми побачили, що Тимошенко може долучати голоси своєї фракції до Партії регіонів, задля подолання президентського вето. Мені здається, що ситуативно Тимошенко може продовжувати діяти за цієї ж схемою. Очевидно, що вона не буде йти повністю у фарватері політики Партії регіонів, це не в її інтересах.

    Але небезпека полягає ось в чому: якщо нинішня більшість отримає набагато більші владні повноваження, ми побачимо, що вона просто перестане рахуватися з іншою стороною. Ми вже це бачимо на призначеннях, які викликали невдоволення, мова йде про Попкова, Плеханова. І що? Нічого. Прем’єр каже, що Попков є високого рівня спеціалістом, і з громадською думкою Янукович рахуватися не буде. В результаті може виникнути дуже небезпечна ситуація, коли БЮТ перетвориться на опозицію «його величності прем’єр-міністра». Це негативний сценарій. І він може бути реалізований, тому що закон про Кабмін дає занадто великі повноваження нинішньому уряду.



    Политик 16:05

    Зачем Виктору Януковичу назначение Владимира Радченко на пост вице-премьер-министра?

    ответ:

    Хороше питання. На нього можуть бути різні варіанти відповідей. Тобто очевидно, що прем’єр-міністр та його оточення шукали контргру, оскільки Президент впливає на силові міністерства і прем’єр намагається завадити цьому. Цим і пояснюється поява такої фігури як Радченко.

    Про Радченка всі говорять як про професіонала, який, не втягувався в політичні ігри і «чистки» в той період, коли він займав відповідні посади. І це є плюс. Власне, Радченко і зараз заявив, що він не буде втягуватись в ці ігри. Як це буде далі – побачимо. Але коли людина потрапляє в якусь команду, то вона починає грати за певними правилами. При цьому автономія рішень може зберігатися. Я сподіваюся, що все-таки, Радченко продовжить свою попередню лінію і буде діяти, виходячи насамперед, із загальнонаціональних інтересів.



    Редактор 17:36

    Чего можно ожидать от Юлии Тимошенко, в том случае, если ее временные, как она утверждает, союзники не выполнят своих общений, в частности, откажутся голосовать за закон об оппозиции?

    ответ:

    В принципі уже були приклади, коли політичні обіцянки не виконувались. Якою буде реакція Юлії Володимирівни? Очевидно, що вона буде негативною. А які будуть можливості для впливу – я не знаю. Розумієте, якщо виходити з логіки здорового глузду, то політик очевидно має дотримуватися того слова, яке він дає потенційному партнерові. Тому що «кидки» не забуваються, підривають довіру до цього політика. Оскільки один з найважливіших капіталів – це кредит довіри. Взагалі в інтересах українських політичних гравців – дотримуватися своєї позиції. На жаль, ми бачимо, що короткострокові інтереси беруть гору.

     

    Я думаю, партія регіонів все таки, очевидно, не перекреслить першу редакцію закону про опозицію. Очевидно, що їй теж не потрібно відштовхувати від себе БЮТ для таких от ситуативних голосувань. Але я при цьому не виключаю, що ряд положень законопроекту про опозицію буде трошки змінений. Навіть зміна одного слова багато, що вирішує. Наприклад, згадуючи прийнятий закон про Кабмін, слід зазначити, що в Конституції зазначено: «Кабінет Міністрів забезпечує реалізацію зовнішньої та внутрішньої політики держави», а закон про Кабмін говорить про «здійснення» внутрішньої і зовнішньої політики. Коли йдеться про «здійснення» - маються на увазі дії уряду як автономного гравця, «забезпечення» ж дозволяє діяти в рамках норм, які приймає парламент та Президент. Тобто одне слово може змінити контекст.

     



    Д.Г. 17:39

    Как Вы считаете, при каких условиях главным игроком на политическом поле в Украине станет политическая идеология и политические доктрины? Ведь, как показыват практика последних избирательных компаний в Украине, сегодня народ голосует за харизму, а не за идеологию.


    ответ:

    Це дуже принципове питання. Я думаю, що одна з причин того, чому приймалися закони про пропорційні вибори до парламенту і до місцевих рад якраз полягає у тому, що треба структурувати політичні партії. Однак проблема виявилася в тому, що структурування ми отримали, і це плюс, що ми маємо п’ять фракцій в парламенті, а не десять чи більше. Але ми бачимо, що ці фракції змінюють свою позицію, не виходячи з ідеології. Я думаю, що має пройти певний час, мають структуруватися певні групи інтересів. І певною мірою, те розчарування, яке відбувається зараз, є теж позитивним. Тому що люди перестають покладатися тільки на якусь особистість, і, очевидно, за таких умов, вони будуть більше думати про ідеологічну платформу, якісь програмні речі.

    З іншого боку, я хотів би сказати, що в принципі є загальна тенденція в світі, яка полягає в тому, що роль ідеологій зменшується, через їх зближення. Наприклад, ми можемо спостерігати зближення соціал-демократії та ліберальної ідеологій, консерватизм дрейфує до центру. Але такі явища характерні розвинутих демократій, отже Україні для цього потрібен час. Мені, як політологу, хотілося щоб це відбулося якомога раніше.

    Тут доречно згадати соціалістів, раніше ця партія явно дрейфувала в бік соціал-демократії. Зараз останніми діями Мороза фактично це було перекреслено. Отже, якою буде доля соцпартії – великий знак питання.

     



    natali 08:17

    Як Ви можете прокоментувати привселюдну страту Саддама Хусейна? Можна сказати, що сучасне суспільство за рівнем своєї жорстокості перевищує середньовічне?

    ответ:

    Знаєте, це питання прямо не стосується нашої теми, але питання цікаве. Воно не просто цікаве, воно болюче. Звичайно, я був вражений тими кадрами, коли це показували. Питання дуже суперечливе. Я думаю, що іракський суд мав право винести таке рішення. Чому? Тому що Хусейн хімічною зброєю травив тисячі людей. Це доведено, це факт. Він -злочинець. Він здійснював фактично геноцид курдів. Є багато інших злочинів, які зробив Хусейн проти власного народу. Іракське законодавство визнає смертну кару, так само як законодавство США. Такий підхід суперечить підходу Європи, яка говорить про те, що не має бути смертної кари.
    До того ж є підстави говорити про те, що були певні порушення під час розгляду справи Хусейна. Тобто є аргументи на користь і проти цього рішення.
    Знову ж таки, страта Хусейна показала, що злочини можуть бути покарані. З іншого, з Саддама Хусейна можуть зробити мученика. І політичним наслідком може бути ескалація терору. Це дуже суперечливе питання. Можна було би приговорити його до старти, але підвісити у часі виконання смертного вироку, як зробили в Туреччині відносно лідера курдів Оджалана.



    Д.Г. 10:10

    Каким образом можно научить украинский народ отличать демократию от

    охлократии?

    ответ:

    Хороше питання. Я думаю, що насправді нам не варто драматизувати ситуацію і казати: «от такі ми темні та забиті». Одна з проблем демократії полягає в тому, що завжди може виникнути якийсь популістський лідер. Раптом може виникнути якась маргінальна партія, що на радикальних закликах може здобути собі прихильників. Подібне ми можемо спостерігати і в інших країнах, як то Польща чи Австрія або під час останніх виборів у Франції, коли в другий тур потрапив Ле Пен. Це проблеми демократії, від яких незахищена жодна країна.

    Однак тут дійсно проблема балансу сил, і одне з вирішень її полягає у чіткому визначенні повноважень і незаангажованій роботі судових інстанцій.

     



    Пресса 10:13

    Как Вы думаете, смена лидера «Нашей Украины» будет способствовать тому, что вырастет рейтинг этой политической силы?

    ответ:

    Я думаю, що «Наша Україна», звичайно, у непростій ситуації була останнім часом. І зміна лідера, зараз ми не говоримо кого конкретно, може сприяти зростанню рейтингу, не виключене якесь переформатування сил в цьому таборі в цілому. Я думаю, що зараз «Наша Україна» отримала певний шанс у зв’язку з діями БЮТу. Якщо ми подивимося на ситуацію у «помаранчевому» таборі: було радикальне крило (БЮТ) і більш помірковане крило («Наша Україна»). Скажімо багато моїх колег, або просто друзів, голосували за «Нашу Україну», говорячи, що їм не подобаються скандали навколо цієї партії, однак ми будемо за неї голосувати, тому що це є підтримка Президента.
    Все що відбулося в українській політиці, починаючи від вчинків Мороза, підписання Універсалу, зараз спільне голосування БЮТ з Партією регіонів показує, що насправді є ніші для створення нових політичних сил.
    Але чи відбудеться відродження «Нашої України», зараз сказати важко. Тобто сценарії відкриті.



    Сергей 10:17

    Что сейчас происходит с рейтингом провластной Партии регионов? Последние соцопросы свидетельствуют о том, что «регионалы» медлено, но верно теряют своих сторонников?Кому достанутся эти голоса?

    ответ:

    Це проблема будь-якої партії, яка опинилася при владі. Очевидно, одна річ виголошувати гасла напередодні виборів, а зовсім інша – їх реалізовувати. Партія при владі змушена прийняти непопулярні рішення. По-друге, стає очевидно, що ряд передвиборчих гасел дуже важко реалізувати. Показовий приклад – це питання щодо надання російській мові статусу другої державної або офіційної. Коли Янукович вже став прем’єром, він почав говорити: «ми хочемо це зробити, але для цього потрібен референдум та конституційна більшість в парламенті».  
    Я думаю, що це прогнозована тенденція, що рейтинг Партії регіонів буде падати. При чому кореляція між рейтингом Януковича і Партії регіонів може бути різна. Тому що інколи бувають парадоксальні речі: рейтинг прем’єра як особистості зберігається, рейтинг політичної сили – падає.
    Куди підуть ці голоси? Частина голосів може «відкотитися» до комуністів або сил, на кшталт Вітренко. Свого часу Янукович «перетягнув» на себе частину їх електорату. Це один варіант. Другий варіант: частиною цих голосів може скористатись той самий БЮТ. Ну, і якісь інші проекти можуть також претендувати на виборців Партії регіонів. Мова йде про проекти, що будуть займатися соціальною риторикою та піднімати проблеми, які цікавлять всіх мешканців України. Можливо, Луценко захоче чимось скористатися. Можливо з’являться, якісь інші проекти.



    Андрей 10:20

    Каковы шансы у Виктора Ющенко остатся в высшей политической лиге Украины по истечению его пребывания на посту президента?

    ответ:

    Є кілька варіантів. Для Президента є варіант негативний, песимістичний, пов'язаний з тим, що сподівання, пов’язані з помаранчевою революцією не були реалізовані, Ющенко не зміг сформувати належну команду і, відповідно, він не зможе йти на перевибори на другий термін.
    Є другий сценарій, який полягає в тому, що Ющенку вдасться відновити позиції і, власне, ми побачили, що восени минулого року з’явився новий динамізм у команді Президента, прийшли цікаві неоднозначні люди. Скажімо, призначення Гайдука та Хорошковського. Ясно, що ці рішення спрямовані на те, щоб привернути до себе частину української бізнес-еліти, яка раніше прямо не працювала з «помаранчевими». Прихід Балоги, до якого різні сили ставляться по-різному, але він є сильним організатором, здатним діяти в  умовах кризи.
    Третій варіант, про який говорять аналітики, що не виключено в перспективі переформатування сил, коли більш помірковане крило в Регіонах зрозуміє, що не варто розгойдувати човен, а потрібно шукати згоди з Ющенком. Є ознаки, що в цьому полягає позиція Ахметова.
    Я думаю, що виходячи навіть з тих повноважень, які зараз є, Ющенко лишається впливовою фігурою. Але як це буде реалізовано, залежить від багатьох факторів.



    Ярослав 10:23

    Чем бы вы объяснили нынешний внутриэлитарный кризис?

    ответ:

    Напевно мається на увазі криза еліт. Знову ж таки, ми про це говорили, тут є багато аспектів. Справа в тому, що українська еліта, керівництво політичних партій і ті сили, що за ними стоять, значною мірою займаються вирішенням ситуативних питань, лобіюванням інтересів. І через це втрачається бачення національних інтересів країни і суспільства. Тобто це розчарування є. І це фіксують опитування.
    Але я б хотів зазначити один позитивний момент: в українській еліті існує «вимушений плюралізм». В українському суспільстві немає концентрації влади в одних руках. Навіть за часів Кучми всередині еліт не було сили, яка одноосібно диктувала свою волю. І, по-друге, українські еліти в найбільш кризові моменти домовлялися, тобто танками по парламенту не стріляли. Це стосується 1991 року, 1996 року, навіть подій 2004 року. Навіть прийняття Універсалу, хоча зараз ми можемо говорити про те, наскільки виконуються ці домовленості.
    Тому можна говорити, що політична культура вітчизняних еліт сприяє пошуку компромісних рішень. І в цьому я бачу певний плюс. Мінус є в тому, що ці компроміси дуже часто є залаштунковими, не є прозорими. Але те, що наші еліти знаходять можливість домовитися, в цьому є безсумнівний плюс.



    AA 10:26

    Коалиционеры прекрасно знали, что если вето на закон о Кабмине будет преодолено, то президент наверняка отправит в КС тем самым приостановив его действие. А учитывая длительность конституционной процедуры договариваться придется. Исходя из этого на Ваш взгляд чем была вызвана такая поспешность с голосованием по данному нормативному акту.

    ответ:

    Тут ситуація насправді складніша, тому що закон вступить в силу. Наскільки я пам’ятаю йдеться про Постанови Кабміну, дію яких Президент може зупинити і відправити в КС. Закон, якщо він буде підписаний, вступить в силу. Питання в тому, як швидко КС відреагує на це.
    Я думаю, що прийняття цього закону ледь не на наступний день після того, як було проголошено, що є домовленості, це певні символічні кроки, які мали показати, хто є більш сильним. Очевидно, Тимошенко хотіла показати: от ви мене не запросили на Банкову, ось вам моя сила, з моєю допомогою можуть подолати президентське вето. В свою чергу, Регіони теж хотіли показати, що з допомогою БЮТ вони можуть долати вето. Я думаю, що цим і пояснюється такий поспіх.
    Але іноді сторона може виграти тактично, але програти стратегічно. Тому що це не є відповідальна політика. І Регіони мають це розуміти. Як на мене, такі поспішні дії і порушення слова, що давалося напередодні, це не є доброю ознакою.



    Натали 18:24

    Скажіть, будь-ласка, які будуть повноваження у Президента України, якщо
    не буде заветований Закон про Кабінет Міністрів?


    ответ:

    Очевидно мається на увазі, якщо Конституційний Суд не визнає порушень і закон вступить в силу. Звичайно, втілення цього закону зменшує повноваження, однак у президента все одно лишатиметься дуже багато прав. Просто це ускладнить взаємодію гілок влади. Це породить диспропорцію між гілками влади. Однак, згідно Конституції, у Президента лишається право вето, голова держави залишається Верховним головнокомандуючим, тобто він призначає і звільняє з посад вище командування збройних сил, в нього останнє слово за призначенням та звільненням голів держадміністрацій і так далі.  Достатньо багато повноважень лишається у Президента.

    Однак прийнятий закон про Кабмін прямо порушую цілий ряд конституційних положень. І утворює справжню диспропорцію.



    Наталі 18:26

    - Пане Олексію, Ви можете назвати події останніх часів "узурпацією влади з боку Кабміну"?

    ответ:

    Тенденція, яка зараз є у зв’язку з прийняттям закону про Кабмін – це створення диспропорції і спроба монополізації влади. Я думаю, що враховуючи в цілому політичний розклад в Україні, Конституцію та сучасні реалії, цієї монополізації не відбудеться. З тих же причин, через які це не зміг зробити Кучма. Але небезпечна тенденція є. Я думаю, що приклад Міністерства внутрішніх справ є досить яскравим. Згідно з законом про Кабмін, уряд повністю буде контролювати процес призначення заступників міністра. Хто буде здійснювати реальну політику?
    І знову ж це може призвести до протистояння гілок влади. Це не потрібно. Тому тенденція дуже небезпечна. 



    Наталія 18:27

    Якщо "так", то що можна зробити для того, аби завадити цій узурпації?

    ответ:

    Є формальні моменти і реально-політичні. Формальні – це звернення до КС. І момент реальної політики, який буде полягати в позиції різних політичних гравців. Я думаю, що тут є така ситуація, коли дія породжує протидію. Тобто якщо одна сторона намагається перейти в наступ, інша сторона буде мобілізовувати свої ресурси і намагатися перейти в контрнаступ. Ми вже зазначили, що рейтинг Регіонів падає. Тимошенко теж має думати про свій рейтинг. Тут далеко не все однозначно. Тому я думаю, що не вдасться повністю монополізувати владу.

    Денис 18:29

    Які шанси на перемогу на наступних виборах Президента США має Джорж Буш?

    ответ:

    Він немає ніяких шансів, тому що це буде третій термін. Згідно з Конституцією США – це заборонено.
    Очевидно, можна говорити про те, які шанси матиме республіканська партія на виборах. Це питання дійсно цікаве, і воно залежить від того, хто буде висунутий від республіканців, а хто від демократів. Є різні варіанти. Якщо республіканці виставляють сенатора Маккейна, який вважається достатньо поміркованим, то він може перехопити частину центристського електорату. А якщо демократи виставлять Хіларі Клінтон?  Вона має реальні шанси перемогти на «праймеріз», первинних виборах. Але незважаючи на серйозну фінансову базу, значна кіль кількість експертів вважає, що американці за неї не проголосують. Існує приблизний баланс між цими двома партіями і багато чого буде залежати від ситуації в кожній з партій, а також від ситуації в країні, і зокрема, в Іраку. До речі, перемозі Буша на останніх президентських виборах посприяло саме захоплення Саддама Хусейна. 


    При использовании материалов сайта в печатном или электронном виде активная ссылка на www.e-news.com.ua обязательна.