Велика і мала приватизація в політиці нинішнього уряду – це лише спроба наповнити бюджет та, по можливості, збалансувати його. Котрий рік закладаються очікувані прибутки в мільярди гривень (на 2018р. – 22 млрд. грн., на 2019 рік – 17 млрд. грн.), проте вони вже з очевидною регулярністю не виконуються. Причина – несприятливий інвестиційний клімат та відсутність необхідного рівня прозорості і системності у підготовці великих об’єктів до продажу. Жодної передприватизаційної підготовки, жодних планів підвищення ефективності підприємств, фахових домовленостей з потенційними капіталовкладниками щодо збереження робочих місць, виробничого профілю підприємства не забезпечують ефективну приватизацію. За кордоном говорять про український секонд-хенд, саме так характеризуючи так звану «велику стратегічну приватизацію» в часи, коли в країні війна та тривала політична нестабільність. Усім зрозуміло, що вартість активів за такі умови різко падає, отже цей процес перетворюється на своєрідний фарс. Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі Громадського радіо.
«Турбіни атомної енергетики, енергетичне машинобудування – дана продукція продається в десятки країн світу та працює і може працювати з величезними прибутками. Це ще раз доводить: справа не у формі власності підприємства, а в ефективному менеджменті. Наразі все, що ще цікавить інвесторів – енергетичний комплекс України. І Україна згодна «ділитися» навіть такою стратегічно важливою сферою», – розповів він.
Анатолій Кінах зауважив, що цього року єдине, що планується продати – ПАО «Центренерго», конкурс з приватизації держпакету акцій цього підприємства має відбутися в кінці листопада або на початку грудня цього року.
«Цікавий підбір дат – якраз в той період, коли чиновники почнуть роз’їжджатися на так звані передріздвяні канікули. Кінець року, чимало інших питань, не до ретельного розгляду проблеми приватизації», – зазначає президент УСПП.
Лідер ділової спільноти переконаний, що приватизацію потрібно проводити на основі чітких планів, провівши попередню роботу по оцінці, можливо – частковій модернізації підприємств. Щодо стратегічних підприємств, для початку варто ввести державний антикризовий менеджмент, зробити розрахунки, чи є можливість тому чи іншому заводові залишитися «на плаву». Визначивши перелік об’єктів до приватизації, потрібно чітко озвучити її умови: розвиток соціальної та екологічної сфери в регіоні, нові робочі місця, технологізацію виробництва, збільшення наукоємкості товарів, що випускаються, та ін.
«І якщо ми вже запрошуємо інвесторів, то варто домовитися: які функції, обсяги виробництва підприємство збереже після продажу. Бо для економіки невигідно, якщо новий власник виснажить його за 3-5 років і піде з національного ринку», – переконаний президент УСПП.
Нагадаємо, УСПП та Антикризова рада громадських організацій не вперше наголошують на професійному підході до процесу приватизації, є відповідні звернення до уряду. Потреба аналізу та підготовчої роботи, виокремлення цінних підприємств тощо прописані в «Платформі економічного патріотизму» – конкретних економічних рекомендаціях ділових асоціацій, за умови виконання яких очікується 6-7% ріст ВВП.
|
Новости рубрики:
Как минимизировать финансовые риски при открытии своего бизнеса?
Réglementation de Telegram en Ukraine : position du DIU Квіти у сучасній архітектурі: зелений тренд у дизайні будівель Як продовжити бронювання працівників на підприємстві? Выгодные отличия двухслойных бумажных стаканчиков Les réserves internationales de l'Ukraine ont diminué jusqu'à 42,4 milliards de dollars Avantages pour les entrepreneurs de Kharkiv : comment cela affectera le budget de la ville Коворкінг та цифрові номади: як працювати віддалено в зручних умовах |