25 років в Україні не було стратегічного підходу до розбудови держави. 25 років ми жили в умовах прийняття управлінських рішень відповідно до поточної політичної ситуації чи особистих інтересів посадовців.
Відсутність стратегії привела економіку України в теперішнє крихке становище.
Але за останні три роки Україна змінилася більше ніж за попередні 20. Розроблено та затверджено 7 принципових стратегій розвитку країни. На черзі ще 7. І стратегія розвитку експорту - одна з них.
28 березня Міністерство економічного розвитку та торгівлі України презентувало стратегічний для України документ – проект «Експортна стратегія України, Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі України 2017-2021».
Розробники стратегії поставили перед собою чітке завдання - перехід України до експорту наукомісткої інноваційної продукції, задля сталого розвитку та успіху на світових ринках.
З огляду на обмеженість ресурсів для розвитку експорту, при розробці стратегії необхідно було визначити пріоритетні напрямки та галузі для України. Було вирішено, що вони мають поєднати наступні кількісні та якісні критерії:
Бути здатними сприяти інноваціям, модернізації і створенню високої доданої вартості
Мати потенціал для розвитку малого та середнього бізнесу
Користуватися високим попитом на світових ринках
Всім трьом критеріям повною мірою відповідає галузь інформаційних технологій.
У рамках презентації, для налагодження зв’язків між державою та експортерами була проведена низка панельних дискусій.
Зокрема, 28 березня відбулась панельна дискусія на тему «Інформаційні та комунікаційні технології», участь у якій взяли Юрій Антонюк - президент Асоціації «ІТ України» та голова Epam Україна, Тарас Кицмей - співзасновник та член ради директорів компанії SoftServe, Евгеній Кражан – директор з розвитку компанії Київстар, Олександр Ткаченко – генеральний директор «1+1 медіа» та Наталія Микольська - торговий представник України і заступник міністра економічного розвитку та торгівлі.
Тарас Кицмей, співзасновник та член ради директорів SoftServe – найбільшої глобальної ІТ-компанії з українським корінням, про ІТ-індустрію України та її роль для держави:
«Якщо говорити про ІТ-індустрію загалом, варто зазначити кілька речей. По-перше, ІТ - це індустрія знань. Центром економіки знань є людина. Вона вже не є, як в інших індустріях, частиною витрат компанії, натомість стає основним активом. Ключові інвестиції в компаніях, що працюють в індустрії знань - це інвестиції у людей, їхню освіту та професійний розвиток.
По-друге – ІТ-індустрія вже займає третє місце за об’ємом експортних надходжень до української економіку. Провівши дослідження разом з PwC, ми побачили, що гроші, які надходять від ІТ-індустрії в Україну, залишаються тут та генерують, в середньому, втричі більший валовий внутрішній продукт. І це відіграє велику роль для економіки України в цілому.
По-трете, розвинена ІТ-індустрія стимулює технологічні перетворення всередині держави. Наприклад, в Україні почав розвиватися напрямок E-goverment і ми дуже пишаємося, що він розвивається завдяки внутрішнім силам. Однак це було б неможливим без експортної ІТ-індустрії та навичок і професіоналізму, які вона дає. Наприклад, головний архітектор Prozorro розпочинав свою кар’єру у SoftServe».
Юрій Антонюк - президент Асоціації «ІТ України» та голова Epam Україна, стосовно потреб та побажань від ІТ-індустрії до держави:
«За останні 10 років тип праці у ІТ-індустрії дуже змінився. Робота стає набагато біль ємкісною та кваліфікованою. Українські креатив-сервіси роблять дуже кваліфіковану роботу - продуктові та "end-to-end solution" світового рівня. Ми вже у глобальній економіці і наші працівники, відповідно до потреб ринку, можуть працювати дистанційно або на проектній основі. Дуже хотілося б щоб держава і її керівники розуміли, що ці зміни Вже відбулися. Але ми бачимо що великих змін з точки зору регулювання трудових відносин не відбулося. І якщо ми говоримо про креативну індустрію як один з драйверів Української економіки - необхідно створення нових форм трудових відносин, які будуть відповідати сучасним реаліям.
Освіта - це базис креативної індустрії. Не буде освіти - не буде ніякої індустрії. Питання освіти та якісної підготовки кадрів стоїть наразі дуже гостро. Наприклад, компанія Epam щороку навчає до 1000 студентів та витрачає на кожного з них до 4000$ - через недостатню підготовку випускників навіть наших найкращих ВНЗ. Ми дуже хочемо щоб представники освіти зрозуміли, що той рівень який зараз надають у наших ВНЗ не відповідає потребам глобальної економіки. Необхідно змінюватися. І бізнес та Асоціація зі свого боку готові підтримати цю зміну.
Третє питання - питання міграційної політики. Ми можемо наймати іноземних працівників, у нас є потреба і вакансії, але через бюрократичні перепони та наявні умови праці для іноземців зробити це дуже важко.
Четверте у чому може допомогти держава індустрії ІКТ - це промоція індустрії. Як зовнішня так і внутрішня. Необхідно допомагати малим та середнім компанія в участі у конференціях та налагодженні зовнішніх контактів. У середині ж країни держава повинна показувати що ІКТ – це паростки нової економіки, які створюють її майбутнє».
Підводячи підсумок, варто зазначити, що держава чує та розуміє необхідність змін. Перш за все - необхідність зміни пріоритетів у суспільстві. Яскравим підтвердженням цього є цитата з промови Степана Кубіва, першого віце-прем’єр-міністра та міністра економічного розвитку і торгівлі України:
«Найцінніший продукт – людський розум. Успішне майбутнє України - за інноваціями».
|
Новости рубрики:
Квіти у сучасній архітектурі: зелений тренд у дизайні будівель
Як продовжити бронювання працівників на підприємстві? Выгодные отличия двухслойных бумажных стаканчиков Les réserves internationales de l'Ukraine ont diminué jusqu'à 42,4 milliards de dollars Avantages pour les entrepreneurs de Kharkiv : comment cela affectera le budget de la ville Коворкінг та цифрові номади: як працювати віддалено в зручних умовах Knauf quitte le marché russe après le scandale de Mariupol Как выбрать мебель для переговорной комнаты или конференц зала |