Металургійний ринок України відновлюється: споживання зросло, але виробництво та експорт скорочуються

Український ринок металопродукції у першому кварталі 2026 року продемонстрував помірне зростання внутрішнього попиту. Водночас галузь зіштовхується з викликами у виробництві та експорті, що формує неоднорідну динаміку розвитку сектору.

За даними Укрметалургпром, загальне споживання прокату та напівфабрикатів в Україні зросло на 3,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та досягло 892,4 тис. тонн. Це свідчить про поступове відновлення внутрішньої активності в будівельному та промисловому сегментах.

Водночас значну роль у забезпеченні попиту відіграє імпорт. У січні–березні Україна ввезла понад 371 тис. тонн металопродукції, що на 10,5% більше, ніж роком раніше. Таким чином, імпортні поставки наразі покривають майже 42% внутрішнього ринку.

Аналітики відзначають зміни у структурі імпорту. Хоча плоский прокат і надалі залишається домінуючим сегментом, його частка поступово зменшується. Натомість сортовий прокат демонструє динамічніше зростання, що свідчить про зміну попиту з боку споживачів.

Паралельно зростання внутрішнього споживання супроводжується спадом у виробництві. Українські металургійні підприємства за перший квартал виготовили 1,34 млн тонн прокату, що на 6,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Це скорочення безпосередньо вплинуло й на експортні можливості галузі.

Обсяги експорту знизилися майже на 10%. Загалом за кордон було відвантажено 820 тис. тонн металопродукції, що становить близько 61% від загального виробництва. Водночас на внутрішній ринок спрямовано трохи більше ніж пів мільйона тонн продукції українського виробництва.

Географічна структура торгівлі залишається відносно стабільною. За даними Державна митна служба України, основними експортними напрямками є країни Європейського Союзу — 77,9%, інші європейські країни — 12,5% та держави СНД — 6,1%.

Імпорт металопродукції також має чітку регіональну структуру. Лідирують країни Європи з часткою 49,7%, далі йдуть азійські країни — 22%, а також держави ЄС-27, на які припадає 18,2%. Загалом це підтверджує значну інтеграцію українського металургійного ринку у глобальні торговельні ланцюги.