Нові будівельні правила з 2026 року: як оновлені ДБН змінюють забудову та інфраструктуру

З 1 січня 2026 року в Україні офіційно набули чинності оновлення до Державних будівельних норм «Планування та забудова територій». Хоча ці зміни не стали радикальними, вони безпосередньо впливають на ключові параметри містобудування — щільність і висотність забудови, організацію територій, а також розвиток інфраструктури для електромобілів. Про це йдеться в самому документі та поясненнях експертів Конфедерації будівельників України (КБУ).

Одним із найпомітніших нововведень стало врегулювання електрозарядної інфраструктури. Оновлені ДБН встановлюють обов’язкову вимогу: на паркінгах і в гаражах щонайменше 10% місць мають бути призначені для заряджання електромобілів. При цьому проєктувальники повинні або закладати резерв електричної потужності, або одразу передбачати можливість встановлення додаткових зарядних точок у майбутньому.

Документ також детально регламентує розміщення зарядних станцій. Зокрема, визначено вимоги до розташування швидких і звичайних зарядок, мінімальні відстані між ними та площі, необхідні для облаштування. Окремо прописано можливість поєднання електрозарядних станцій із традиційними автозаправними комплексами, а також використання альтернативних джерел енергії — сонячних і вітрових.

Як зазначає віцепрезидент КБУ Тарас Лилик, саме електрозарядна інфраструктура зазнала найбільш суттєвих змін. За його словами, у нових нормах з’явилася чітка конкретика: зрозумілі розрахунки щодо кількості та місць розміщення зарядних станцій — на стоянках, уздовж трас і на АЗС. Вимоги більше не мають рекомендаційного характеру, а є повноцінними обов’язковими нормами. Регулювання цих питань здійснюватиметься через спеціальний додаток до ДБН.

У результаті електротранспорт фактично перестає бути додатковою опцією і стає невід’ємною частиною базової інфраструктури нових житлових і комерційних проєктів. Це має стимулювати подальший розвиток ринку електромобілів і відповідної інженерної мережі в містах.

Окремі зміни стосуються параметрів висотної забудови. Для житлових будинків висотою від 16 поверхів правила стають жорсткішими: максимально допустима площа забудови земельної ділянки зменшується до 25%. Раніше будинки від 11 поверхів могли займати до 30% площі ділянки. Такий підхід має знизити щільність забудови висотних проєктів і залишити більше вільного простору для благоустрою.

Ще одним важливим уточненням стало впорядкування функціональних зон. Уперше на рівні державних будівельних норм чітко закріплено, що кожна земельна ділянка може належати лише до однієї функціональної зони — селищної, сільськогосподарської, виробничої або ландшафтно-рекреаційної. Межі таких зон не можуть проходити безпосередньо через ділянку.

За словами голови комітету КБУ з питань законопроєктної та нормативної діяльності Ольги Сидорчук, це нововведення змусить проєктувальників точніше узгоджувати висотні та просторові характеристики будівель із функціональним призначенням територій. У підсумку оновлені ДБН мають зробити забудову більш структурованою, передбачуваною та адаптованою до сучасних транспортних і екологічних викликів.