Тері Девіс: "Україна ще багато повинна зробити, щоб поліпшити свій імідж"

Рік тому Президент України Віктор Ющенко, що переміг на виборах в результаті "помаранчевої" революції і декларує повне затвердження демократичних цінностей після його приходу до влади, виступив на сесії ПАРЄ і був прийнятий дуже тепло. Про те як сприймають Україну і її президента в Раді Європи сьогодні розповів в інтерв?ю ПроЄвропі Генеральний секретар РЄ Тері Девіс.

- Пройшов рік після виступу Президента України перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи і 9 місяців з часу нашого останнього інтерв?ю. Тоді ви говорили, що поки рано давати оцінки новій владі. Чи можете ви дати ці оцінки зараз? Чи бачите Ви якісь зміни в Україні?

- Так, я думаю, що відбулося багато змін. Звичайно, є і багато розчарувань, оскільки люди чекали, що зміни відбуватимуться набагато швидше. Але, я розумію, що такі зміни займають багато часу. Після "помаранчевої революції" очікування були дуже високими, як це і завжди буває під час революцій, а не під час звичайних виборів. Тому я розумію розчарування людей, але, я думаю, що потрібно дати більше часу Президенту Ющенку, щоб він зміг добитися серйозніших змін.

- Які зміни, на ваш погляд, найбільш значні?

- Я думаю, найголовніше, що Україна стала демократичнішою країною, влада стала більше уваги надавати захисту прав людини, ніж, скажімо, два роки тому.

- В той же час є справа Гонгадзе, яка до кінця так і не розкрита, принаймні, що стосується замовників. Є питання по політичних смертях екс-міністрів транспорту і внутрішніх справ Георгія Кірпи і Юрія Кравченка, заклопотаність якими висловлювала і Рада Європи...

- Я думаю, це одне з найбільших розчарувань, як серед українців, так і в міжнародному співтоваристві. Ми дуже сподівалися, що розслідування повинне було завершитися набагато раніше.

- Як Ви оцінюєте роботу української влади по виконанню зобов?язань перед Радою Європи?

- Прогрес дійсно дуже невеликий. Багато що так і не було виконане. Я думаю, що потрібно просто більше приділяти уваги цьому питанню. Відверто кажучи, мені здається, що люди влади в Україні були не дуже уважні до політики Ради Європи, вони більше концентрувалися на вступі в ЄС. Але, потрібно відзначити, що, якщо не будуть виконані обіцянки перед Радою Європи, це серйозно ускладнить шлях в ЄС.

- Нещодавно за ініціативою міністра юстиції Сергія Головатого Президент Ющенко підписав указ про план дій по виконанню зобов?язань України перед Радою Європи. Чи не здається Вам, що у випадку, якщо вказані в цьому плані дії не будуть виконані вчасно, це може нашкодити іміджу України в Раді Європи?

- Треба відзначити, що імідж України був давно і серйозно зіпсований в Раді Європи, причому не тільки на рівні керівництва, але і всієї країни в цілому. І хоча Україна вже давно приєдналася до Ради Європи, їй необхідний час для того, щоб імідж став позитивнішим.

- На майбутні парламентські вибори Рада Європи відправляє дуже велику місію спостерігачів, це від невіри в їх чесність?

- Ми сподіваємося, що парламентські вибори будуть кращими, ніж попередні президентські, оскільки було багато критики попередніх виборів в самій Україні. Ну а місія дуже велика тільки тому, що ми хочемо зробити спостереження якомога чеснішим і уважнішим.

- Україна, а услід за нею і Європа зіткнулися з газовими проблемами у взаємостосунках з Росією...

- Ви знаєте, я не хочу коментувати газові складнощі, випробовувані Україною. Я думаю, що такі коментарі даремні, тому що вони базуються тільки на політиці. Такі питання можуть обговорюватися тільки на двосторонньому рівні.

- А Росія, на вашу думку, все ще залишається стабільним партнером Європи в газопостачанні?

- Росія, звичайно ж, залишається партнером Європи в поставках газу, але все це відноситься до питань комерційних, а не до питань Ради Європи.

- Комітет Міністрів Ради Європи стверджує, що поки немає грошей на виконання плану допомоги Ради Європи для України. Яку суму готова витратити Рада Європи?

- Ми ще не вирішили, скільки ми плануємо витратити грошей. Частково, тому що це залежить від об?єднаних програм з Євросоюзом. Але, звичайно, ми маємо і свої окремі програми. У минулі роки ми витратили багато грошей в Україні, але ми не дуже задоволені результатами. Тому я і чекаю згоди від українських властей на призначення спеціального представника в Україні по здійсненню наших програм, який повинен забезпечити ефективне використання коштів.

Ми маємо спеціальних представників в інших країнах, зокрема, в країнах Південного Кавказу: Вірменії, Азербайджані, Грузії, в Молдові, в Балканських країнах, і там ми маємо великі програми. Ось ми і хочемо мати такого ж представника в Україні, тим паче, що це є складником резолюції, прийнятої ПАРЄ в минулому жовтні. На жаль, ми дотепер чекаємо згоди від українського МЗС. Тому я поки не можу говорити і про суми, які можуть бути витрачені на програми в Україні.

- На сесії ПАРЄ обговорювалося питання про незаконне утримання ув?язнених, і, як стало відомо, Ви направили запити урядам країн-членів Ради Європи із цього приводу. Чи відправляли Ви такий запит українській владі, і чи є яка-небудь відповідь?

- Я поставив питання всім 46 країнам-членам Ради Європи. Ці питання стосуються того, як і яка країна виконує свої обов?язки перед Радою Європи, як це інтегровано в місцеві закони, зокрема, що стосується запобігання незаконним затриманням людей і висилці в інші країни. Крім того, я поцікавився, як ці закони виконуються в кожній країні. Я дав дедлайн до 21 лютого, після чого знатиму результати.

- А потім передасте їх в Комітет Міністрів?

- Так. Я думаю, що буде також доповідь ПАРЄ. Крім того, ми зробимо ці відповіді публічними, щоб зокрема, і люди в Україні могли прочитати їх.

- На якому етапі зараз знаходиться співпраця Ради Європи і ЄС, адже відомо, що в квітні сесія ПАРЄ планує заслухати спеціальну доповідь із цього приводу?

- Ми маємо дуже серйозну співпрацю з Європейським Союзом. І думаю, що такою вона залишиться і в майбутньому.

- Але ж є і проблеми?

- Так, звичайно, у нас є деякі побоювання. Ми стурбовані пропозицією створити Агентство фундаментальних прав, як частину ЄС. Права людини завжди були прерогативою Ради Європи. І ми стурбовані можливим дублюванням функцій, тому що, наприклад, є люди в ЄС, які хочуть, щоб це агентство могло, наприклад, займатися вивченням ситуації в Україні, інших країн за межами ЄС. Нас це дивує.

"ProEUROPA"