Юрій Луценко: «Мені приємно, що Бакай поступово звикає до звертання «Громадянине начальнику»

Напередодні виходу розрекламованого інтерв’ю Ігоря Бакая телеканалу «Інтер» «Наша Україна» зробила попереджуючу заяву про те, що Ігор Бакай, який перебуває в розшуку, обвинувачуватиме в корупційних діях членів партії: Петра Порошенка, Петра Ющенка й Олександра Третьякова. Потенційні викриття стосувалися їхніх взаємодій із компаніями РУЕ і «Петрогаз». Нічого цього ми не почули, і єдиною людиною, на адресу якої були спрямовані всі стріли втікача-бізнесмена та чиновника, став міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Чи говорив Бакай що-небудь про діяння в газовому бізнесі трьох «нашоукраїнців», так достеменно й невідомо. Джерела «ДТ» у «НУ» стверджують, що казав. Якщо це так, то чому ці слова випали з інтерв’ю? На сьогоднішній день є дві версії. Перша - Бакаю за мовчання пообіцяли пом’якшення ставлення до нього в Україні. Друга - прокуратура спрацювала на попередження. Адже, за даними «ДТ», у четвер - у день виходу інтерв’ю в нічному ефірі «Інтеру», Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу по «Петрогазу». Думки щодо цього питання Юрія Луценка ми й пропонуємо вашій увазі. Втім, не тільки з цього питання.

- Я не припускаю існування домовленостей Бакая з українським керівництвом про те, що його не заарештовуватимуть. Це по-перше. По-друге, мені справді за годину до виходу інтерв’ю в ефір телефонувала одна серйозна людина і передавала слова Бакая: незважаючи ні на що, він жодних претензій до мене не має і зла на мене не тримає. Це цілком у стилі бакаївських розводок. І, нарешті, третє: справді, від глави СБУ мені відомо, що ще десять днів тому Служба передала в прокуратуру матеріали, а ГПУ порушила кримінальну справу щодо можливих зловживань, виявлених у діях компанії «Петрогаз» і виражених у великих сумах. Але серед засновників цієї компанії немає тих осіб, на які хтось міг би натякати. Отже, СБУ і прокуратура встигли вивчити і почати розслідування цього питання до того, як цим міг би скористатися Бакай і ляльководи, які стоять за ним.

- Юрію Віталійовичу, Бакай, зокрема, заявив про те, що ні в чому не винен і алаверди висунув низку обвинувачень проти вас. Хотілося б дізнатися з цього приводу вашу думку. Але по порядку. Наскільки обгрунтованими є претензії до Бакая?

- Мені було дуже цікаво послухати сповідь «блакитного злодюжки», і мені приємно, що Бакай поступово звикає до звернення «громадянин начальник».

Бакай Ігор Михайлович розшукується правоохоронними органами України за скоєння злочину, який звучить так: «Перевищення влади або службових повноважень, які спричинили тяжкі наслідки». Нашими підрозділами з боротьби з економічними злочинами й організованою злочинністю були зібрані матеріали, що свідчать про широкомасштабні афери, основними з яких були незаконні операції з відчуження великих об’єктів державної власності, що знаходилися в Державному управлінні справами, очолюваному за адміністрації президента Кучми паном Бакаєм. За матеріалами департаменту БЕЗ і прокуратури Києва, 7 квітня його було оголошено у державний розшук. Ці матеріали були передані в Генеральну прокуратуру, яка 5 квітня і порушила кримінальну справу. 27 квітня ГПУ оголосила Бакая в міжнародний розшук. А 28 квітня Печерський районний суд виніс рішення про його затримання.

Сьогодні я зателефонував генеральному прокурору і попросив його розглянути можливість зняття рішення про затримання пана Бакая до 1 квітня. Відсутність загрози арешту, за словами Бакая, дала б йому можливість прибути в Україну і, маючи упевненість у своїй невинності, дати свідчення. Але наявність рішення Печерського суду про його арешт не дає такої можливості. Бакай зобов’язаний прибути в Київ і відповісти на запитання Генеральної прокуратури.

Що ж стосується обвинувачень на його адресу, то, наприклад, я можу сказати про санаторій «Гліцинія», який за копійки перейшов у власність Російської Федерації. І відбулося це за рахунок цілком незаконних дій ДУСі, очолюваної Бакаєм. Низка інших готелів також були продані за копійки комерційним структурам. Сьогодні пан Бакай стверджує: вони знаходяться в державній власності. Це правда. Але відбулося це тому, що ми порушили кримінальні справи, у ході яких відстояли право власності України стосовно цих об’єктів. Хіба що «Гліцинія» спливла, і повернути її не вдалося.

І з приводу перевірки КРУ я на місці Бакая не був би таким оптимістичним. «Дрібниця», звичайно, але 17 млн. грн., списаних ним на організацію візитів президента, насправді були нецільовим чином використані на перельоти й автомобільний транспорт особисто ним і його найближчим оточенням.

Уся сума збитків, завданих паном Бакаєм під час зловживань своїми повноваженнями, за оцінками наших фахівців, становить близько мільярда гривень. Можливо, це не дуже великі гроші для Бакая, але для слідства це досить серйозна резонансна справа.

- Але Бакай стверджує, що він ніде не ставив свого підпису. Особисто до нього претензії є чи вони усе ж таки більше адресовані до роботи держуправління справами?

- Генпрокуратура порушила кримінальну справу не за фактом, а проти пана Бакая. Тому обвинувачується особисто він. І особистими підписами Бакай наслідив. З нашою аргументацією і зібраними доказами він може ознайомитися під час допиту на території України.

- Ігор Бакай заявив, що його батькам за командою з МВС не дозволяють виписати його в паспортному столі. Чи це так? Та й навіщо йому виписуватися, адже у нас прописку скасовано?

- МВС справді вважає його громадянином України. Оскільки для того, щоб вийти з громадянства, необхідні конкретні дії особисто громадянина Бакая і, звісно, прописка тут ні при чому. Він мав прибути й особисто пройти всю процедуру виходу з громадянства. Бакай дуже хоче позбутися українського громадянства аби ми не могли оголошувати його в міжнародний розшук. Дозволивши тим самим поїхати, наприклад, на полювання в Африку, на риболовлю в Атлантику, звільнивши його тим самим від необхідності борознити російські простори. Крім того, цього хочуть і інші люди, які симпатизують Бакаю. Зокрема екс-генпрокурор Піскун. Невдовзі перед своїм звільненням у жовтні 2005 року він надіслав мені листа, у якому вимагає «забезпечити одержання від російської сторони необхідних документів і оформлення Бакаєм втрати українського громадянства». Це лише ще один приклад саботажу паном Піскуном інтересів правоохоронної системи України.

- Але ж Генпрокуратура Піскуна і порушила проти Бакая персональну кримінальна справу?

- Так, ми тільки збирали матеріали, а кримінальну справу порушувала і пред’являла обвинувачення пану Бакаю ГПУ під керівництвом Піскуна. Але, очевидно, спільна безкарність, як правило, приводить до спільних інтересів... У результаті під кінець служби Піскун від мене вимагає виведення Бакая з українського громадянства. Але поки я міністр внутрішніх справ, цього не буде. І на цій посаді я робитиму все, щоб пана Бакая, обвинувачуваного у завданні надзвичайно серйозних збитків українській державі, було доставлено в Україну для давання свідчень.

- Ігор Бакай стверджує, що в Москві його ніхто не затримував. А свідчення і відповіді на численні запитання Генпрокуратури він давав добровільно. Яка ваша версія?

- Бреше. У цьому разі його затримання відбувалося за рішенням Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю СНД. 28 червня московський кримінальний розшук затримав його, доставив в УВС Москви Крилатське, де він провів 10 годин. Після надання йому дозволу зв’язатися з рідними, котрі, очевидно, просигналізували у самі верхи російської політики, його було негайно випущено, а від співробітників Крилатського вимагали знищити запис у журналі затримань. Цього зробити не вдалося, і в нас є офіційна відповідь міліції СНД, яка підтверджує факт затримання. Бакай просто невдало викручується, намагаючись приховати цей факт.

- На якій підставі громадянин України Ігор Бакай набув російське громадянство?

- Затримання, про яке ми говорили, відбувалося 28 червня. 18 травня ми отримали листа з федеральної імміграційної служби Росії про те, що Бакай не є громадянином Росії. Отже, затримання відбувалося цілком відповідно до домовленостей, досягнутими в рамках міністерств внутрішніх справ СНД. Проте відпущено Бакая було нібито через наявність у нього паспорта Російської Федерації. І тільки 15 вересня з федеральної імміграційної служби Росії ми одержали папір про те, що ще з 14 березня Бакай є громадянином РФ. Тобто та сама інстанція 18 травня повідомляє, що Бакай ще не був громадянином Росії, а у вересні пише про те, що він цим громадянином є із середини березня! В наявності шахрайства з датою надання йому паспорта і з причинами, з яких його відпустили з Крилатського.

І ще один момент. Бакай стверджує, що набув російське громадянство за полегшеною процедурою як особа, народжена на території колишнього СРСР. Таке положення справді є. Проте після основної частини є кома і дуже суттєве уточнення: для набуття громадянства необхідно прожити на території Росії п’ять років, але винятком є «ті особи, які мали громадянство СРСР, проживали в державах, що входили до складу СРСР, але не набули громадянство цих країн, у зв’язку з чим є особами без громадянства». Гадаю, що пан Бакай, котрий поміняв як мінімум чотири українські паспорти, не був особою без громадянства. Я абсолютно впевнений у тому, що він одержав російське громадянство указом президента РФ. Незважаючи на наші численні звернення, російська сторона жодного разу не надала нам документа, на підставі якого Бакай отримав громадянство РФ: нам увесь час показували копію його паспорту.

- Ви, треба думати, дуже докладно вивчили біографію і бізнес-діяльність пана Бакая. Чи правда, що свого часу він звільнив Олексія Івченка з роботи, і якщо так, то за що?

- Про цей факт мені нічого не відомо. Хоча я дійсно дізнався дуже багато цікавого з життя свого земляка. На щастя, раніше мені знати його не доводилося. Здається, одного разу ми з ним перетиналися на якійсь нараді часів уряду Пустовойтенка. Зараз я намагаюся компенсувати прогалини у власних знаннях. Наприклад, мені стало відомо, що пан Бакай не вперше ховається від відповідальності за паспортом чужої країни. До 1991 року він працював на території Білорусі, де провів ряд незаконних дій. Будучи заступником голови колгоспу «Батьківщина», Ігор Бакай виловлених колгоспом раків незаконно продавав у львівські ресторани. Правоохоронці Білорусії відповідно порушили кримінальну справу. Але справу було закрито з формулюванням «у зв’язку з переходом Бакая в громадянство іншої країни». Тобто вже незалежної України.

- Чи правда, що лідер однієї з політичних сил, яка бореться за парламентський мандат, працював у Бакая викидайлом - людиною, яка допомагала вибивати борги?

- Я не цікавлюся його особистими знайомствами. Мене цікавлять дії цього громадянина, які підпадають під визначення «кримінальні». А з ким він був знайомий, з ким одружений і де проводив час - не цікавлюсь. Я розумію, що ви натякаєте на його тісне співробітництво з Максом Бєшеним. Так, така інформація є і її сьогодні перевіряють. Але більшість тих, хто може пролити світло на цю обставину, сьогодні ховаються за мандатом депутата.

- Нехай буде так. А тепер від обвинувачень на адресу Бакая перейдемо до бакаївської контратаки. Ви навіщо батюшку в Рівному побили? А крім того паспорт Ізраїлю у вас дійсно є? Адже саме про це заявив пан Бакай.

- Хочу нагадати, що будь-які кримінальні справи радянського періоду знаходяться на збереженні в інформаційному центрі у Москві. Звернувшись саме туди, ми дізналися про наявність кримінальних справ пана Януковича. Маячню пана Бакая можна перевірити дуже легко, звернувшись із відповідним запитом у Московський інфоцентр. Від себе додам, що 1981 року я закінчував дев’ятий клас... А з міліцією вперше познайомився, навчаючись на третьому курсі Львівського політехнічного інституту. За весь цей період проти мене не те що кримінальних справ не було, а навіть приводів у міліцію. До 9 березня 2001 року - подій, пов’язаних з акцією «Україна без Кучми» - я взагалі жодного разу не затримувався міліцією.

А «качка» з ізраїльським паспортом була запущена кілька тижнів тому і стала першим сигналом масованої атаки, яка здійснюється зараз стосовно МВС і міністра особисто. Я демонстрував колегам копію цього «паспорта», у якому на івриті було зроблено п’ять граматичних помилок. Зокрема, дві з них були зроблені в назві міністерства внутрішніх справ Ізраїлю. Звичайно, у мене є офіційні відповіді й ізраїльського посольства, й ізраїльського міністерства внутрішніх справ, які підтверджують, що це усе маячня. Та, однак, ця качка багатьма активно використовується в боротьбі зі мною, від Червонія в Рівненській області до Бакая в Москві.

- Скажіть, будь ласка, а ви справді допитали журналістів телеканалу «Інтер»?

- Так, сьогодні я дав доручення своїм співробітникам викликати тележурналіста і взяти в нього показання. Але, власне, ми і без цього знаємо, де мешкає пан Бакай, як знають це і наші російські колеги.

- Інтерв’ю відбувалося у нього вдома?

- Не можу сказати, дізнаюся із свідчень журналіста.

- Припустімо, ви одержали свідчення від журналіста, а чи маєте ви намір попросити пояснень від пана Плачкова - міністра ПЕК, із котрим Бакай, який перебуває у розшуку, за його словами, спілкувався безпосередньо. Чи відомо вам, із ким під час газових переговорів спілкувався Бакай? Адже він говорив про свої телефонні розмови з політиками більш високопоставленими, ніж міністр палива й енергетики. І чи правда, що він тричі розмовляв телефоном з президентом України. Ви Віктору Андрійовичу питань з цього приводу не ставили?

- Я, до речі, одержав пояснення пана Червоненка, котрий улітку минулого року зустрічався з Бакаєм у Москві. З усього потоку свідомості, котрий Бакай явив українським телеглядачам, я для себе виловив одну-єдину новину: про те, що Плачков нібито зустрічався з Бакаєм. Ми перевіримо цю інформацію і якщо це підтвердиться, то візьмемо в міністра свідчення. Що ж стосується президента, то якщо у вас є офіційна інформація, ми готові її розглянути. А діяти стосовно глави держави, базуючись на чутках, вкрай некоректно.

- Мабуть, роздруківку цих розмов мені не видадуть... Змінимо тему. Москва, зовсім не бентежачись, протегує не лише Бакая, але й цілий ряд значних українських політиків, які представляли бізнесове крило попередньої влади. Ігноруються практично всі звернення МВС до московських колег, якщо вони стосуються подібних персонажів. У цьому зв’язку хотілося б уточнити, а звідки така увага до потреб українського МВС у розслідуванні справи банди Наріка, накритої практично в повному складі московською міліцією у Білокам’яній? Таким способом Ахметова на гачок брали?

- Цікаве запитання. Скажу так: до вересня минулого року в нас були вкрай напружені відносини з російськими колегами з питань екстрадиції. Наша спільна колегія в Москві відбулася в теплій і приятельській обстановці, за винятком періоду, коли обговорювалося це питання. Пристрасті вирували. Але усе ж після цієї розмови справа зрушилася з мертвої точки, і на територію України було екстрадовано понад 150 осіб, хоча серед них немає жодної людини, чиє прізвище відоме всій Україні.

Фактично до послуг осіб, які представляли не лише бізнесактивне, як ви кажете, крило старої влади, але й кримінально активне крило, - Росія запропонувала два шляхи: або взяти громадянство Росії, як це відбулося у випадку з Бакаєм, Білоконем і Боделаном; або внести їх у списки Вітренко. У випадках із крупними персоналіями Москва продовжує зберігати холодне мовчання. Наприклад, пан Варцаба - колишній начальник Закарпатської міліції, котрого також оголошено у міжнародний розшук - мешкає в квартирі одного з високопосадовців московської міліції. При цьому робиться вигляд, що його знайти зовсім неможливо. Якщо говорити відверто, то я гадаю, що в подібних ситуаціях спрацьовує імперський принцип: особи, які знаходилися при владі і були залучені в систему реалізації російських інтересів, повинні бути упевнені в тому, що на території Російської Федерації їм буде гарантовано повний захист.

Ви запитуєте, відкіля завзяття щодо інших бандюків? Я думаю, що російські колеги прекрасно розуміють, що члени ОЗУ, які втекли з України в Росію, там тихо не сидітимуть і не гратимуть в шашки. Швидше за все вони займуться професійно освоєним ремеслом. Тому серед 150 громадян були передані на нашу вимогу сюди і 14 діячів ОЗУ «Люкс». Вдруге за період мого перебування на посаді міністра мені зателефонував російський колега і висловив подяку за співробітництво в затриманні цієї банди. Політичну ж складову цього питання я все-таки запропонував би оцінити аналітикам...

- Зважаючи на все, у вас складні взаємини з командою Тимошенко. Чого варта лише історія з Андрієм Шкілем. За неофіційними даними, конфлікт із БЮТ пов’язаний ще і з діяльністю Турчинова на посаді глави СБУ, із розслідуванням результатів роботи підрозділів «прослушки» Служби безпеки в лютому-вересні минулого року.

- У мене немає ніяких політичних конфліктів із командою Тимошенко. Я розглядаю її як важливий елемент єдиної помаранчевої команди. Але в мене є конфлікти з представниками всіх політичних команд, які мали або мають проблеми з законом.

У прокуратурі, наскільки мені відомо, справді порушено кримінальну справу за фактом прослуховування посадових осіб часів керівництва СБУ паном Турчиновим аж до міждержавних переговорів між керівництвом України і Росії. Це розслідування - виключно компетенція ГПУ. Як мені відомо, працівники Служби безпеки прослуховували і мої розмови, і писали по них аналітичні записки. Але в мене особисто з цього приводу немає ніяких жалів. Усі, кому треба, переконалися: немає жодних підстав підозрювати МВС у роботі на дядька, а не на закон. Правда, моє ставлення до Турчинова після цього змінилося.

- Яким чином МВС переконує олігархів у необхідності жити чесно? Чашкою чаю?

- За узгодженням із президентом, приблизно в травні минулого року мною були проведені зустрічі з Ахметовим, Суркісом, Пінчуком і представником Коломойського. Їм було висунуто три умови. Перша - порвати з криміналом. Друга - припинити фінансові шахрайства навколо бюджетних грошей - відшкодування ПДВ тощо. Третя - розділити бізнес і політику. Особливо зовнішню.

Ми ввійшли на всі підприємства, незалежно від того, хто їхній хазяїн - Пінчук, Ахметов чи Коломойський. Державі повертаються стратегічні об’єкти, тисячі гектарів землі, власність. Для прикладу: весь рухомий склад на залізничному транспорті був розділений між донецьким, дніпропетровським кланами і родичем міністра Кірпи. У результаті нашої роботи тільки фірма Ахметова «ЛЕМ-транс» змушена була повернути державі 1800 платформ для перевезення котунів. Клани почали платити. Звідси зростання на 62% доходів держбюджету торік.

- А хто представляв інтереси Коломойського в розмові з вами?

- Михайло Бродський.

- Ви хочете сказати, що Ахметов і Суркіс повернулися в Україну і спокійно працюють, тому що строго виконують ці три пункти? По-моєму, всім очевидно, що пункту 3 вашого «кодексу олігарха» вони не дотримуються. Щодо пункту 1 - не упевнений. Які будуть санкції?

- Для мене важливо, що є результат по першому і другому пункту, і він об’єктивно підтверджений і в офіційній статистиці, і на ділі. Завдяки грамотній роботі міліції знищено бандитську гілку влади в Донецьку, заарештовані учасники банди Гіві, так званої ОЗУ «Люкс», банду розгромлено, вилучені її збройові арсенали. У Дніпропетровську розгромлено банду Наріка, і ми теж доведемо її до суду, хоч би хто за бандитів клопотався. Те ж саме відбувається в Криму, Одесі, Закарпатті.

- Кажуть, що саме з вашої легкої руки банду Гіві почали називати ОЗУ «Люкс» - на честь фірми «Люкс», власником якої називають Ахметова.

- ОЗУ «Люкс» офіційно ніяк не пов’язана з фірмою «Люкс». Підкреслюю, це суто офіційна думка на даний момент. Якби не обіймав офіційної посади, я б міг сказати більше.

Щоб дізнатися більше, запитайте те саме у будь-якого жителя Донбасу. Або дочекайтесь моєї відставки. Хоча, напевно, чекати доведеться довго.

- Чи не заважає профілактичній роботі МВС лібералізм президента? Глава держави публічно зустрічається з деякими вашими «підопічними» як із лідерами вітчизняного бізнесу. Можливо, олігархи почуваються впевнено, тому що налагодили контакти з новою владою? Як ви прокоментуєте заяву Віри Ульянченко, однієї з довірених осіб президента Ющенка і його друга, що коли їй треба вирішувати якісь витратні питання, вона телефонує, зокрема Ахметову, і той їй ніколи не відмовляє?

- Жінки можуть усе. Що ж стосовно президента, то Віктор Андрійович жодного разу не телефонував мені за весь рік, аби втрутитися в розслідування злочинів. Мені здається, це найкраще демонструє, що він свого ставлення до олігархів не змінив.

- Якби кримінал був цілком відсторонений від влади, то він би не насмілився йти на парламентські вибори. Чому запропонований Ющенком і вами «кодекс олігарха» не привів до настання ери милосердя?

- Перша причина - неефективність правоохоронної системи, а іноді і саботаж окремих працівників. Яскравий приклад: у результаті зафіксованих МВС 4000 випадків хабарництва за минулий рік потрапили за грати 42 особи.

Причина друга - подвійні стандарти представників влади щодо персон, які скомпрометували себе раніше. Дуже яскравий приклад - кадрова політика на «Укрзалізниці». Практично всі начальники управлінь залізниці обвинувачуються в розкраданні понад мільярда державних коштів через підставні фонди. Проте двоє з них уже призначені на колишні посади. Інші раніше були затримані, тепер - на волі.

Колишні керівники держрезерву Песоцький і Бойко розкрадали державне майно за однаковими схемами. Мене дивує, що Бойко спокійно йде в депутатське крісло.

Можу сказати: я інформував керівництво країни, що принаймні два губернатори, які займають свої посади на цей час, відкрито лобіюють бізнес-інтереси олігархів. Прізвищ поки що не називатиму.

Третьою проблемою є прийняття закону про депутатську недоторканність. Сьогодні, за матеріалами міліції, доводиться причетність до скоєння злочинів 494 депутатів місцевих рад. У результаті прокуратура направила подання на зняття депутатської недоторканності на 248 діячів. А дістала дозвіл на притягнення усього 33 осіб! При цьому в 148 випадках нам відмовили, а 68 - просто не розглянуті.

"Зеркало недели"