Волинський губернатор іде на луцького мера

Ось і настала завершальна фаза виборів мера Луцька. До фінішу через численні порушення чинного законодавства дійдуть далеко не всі. Тому настав час розкрити таємниці мерських виборів, які почалися задовго до офіційного старту, а закінчаться далеко після офіційного фінішу.

Хронологія «дерибану» волинської «Батьківщини»

У травні 2005 року в найближчому оточенні волинського губернатора і нардепа Володимира Бондара було розглянуто питання основних супротивників на майбутніх парламентських виборах. Основним і єдиним сильним противником виявилась «Батьківщина». Найкращим варіантом її нейтралізації було вибрано розкол організації. Олександр Мартинюк, треба віддати йому належне, став головним мотором втілення цієї ідеї в життя. Постало питання людини, яка зможе, за певні компенсації, розколоти організацію. Питання, напевно, було вирішене доволі швидко і просто. Подальші події лише підтверджують цю версію...

Як не дивно, але використавши деякі протиріччя між районними та міськими організаціями, Луцькою міською та Волинською обласною організацією, народний депутат України Євген Кирильчук протягом кількох місяців змінив керівництво у багатьох організаціях. На районні конференції «забували» запросити ветеранів партії та її керівництво, що призвело до відтоку з лав партії багатьох її членів.

Восени 2005 року обласна конференція «Батьківщини» так і не дійшла згоди – колишній голова обласної організації Микола Потапчук і новий начальник обласного виборчого штабу Євген Кирильчук поділили організацію навпіл. Клоунада з потрійним запрошенням Кирильчука «за козацьким звичаєм» на голову обласної організації виглядала мляво та гротескно.

Андрій Турак, голова Горохівської «районки», своїм авторитетом вплинув на Горохівську, Ковельську Рожищенську, частину Маневицької райорганізацій, делегати яких залишили конференцію. Кворум залишився, паритет порушився. Головою організації був обраний «компроміс» — Віктор Олійник. Кілька районних організацій припинили своє існування. Їх члени перейшли до УНП та НПУ Литвина. Ось так Євген Іванович, який, можливо, і не має партійного квитка «Батьківщини», виконав план НСНУ.

22 січня на міській міжпартійній конференції БЮТ (партій «Батьківщина» і УСДП) майже одноголосно кандидатом на мери Луцька обрано лідера фракції «Батьківщина» у міській раді Володимира Литвинюка. Для керівництва місцевої НСНУ це стало шоком. Спроби найти компромат на обранця блоку, який шукали у його рідному селі, увінчалися повною поразкою. Страх і обумовив знову звернутися до народного депутата виправляти ситуацію.

Як самовисуванці на мера пішли «новоспечені» член Луцької районної організації Олег Бойко та член Луцької міської – Богдан Шиба. Останнього, за порушення кількох пунктів статуту, міська організація виключила зі своїх лав, а нардепу статут партії – не указ. Він поновив свого «протеже» через обласне бюро. Та ще й завозив на своїй машині Шибу до територіальної виборчої комісії за посвідченням кандидата.

Здається, Кирильчук вважає партійну організацію своєю особистою вотчиною. Тому і розповсюджує байки про «партійну стратегію на трьох», про «підписану угоду між трьома» тощо, не маючи для цього абсолютно ніяких підстав. Саме тому Євген Іванович не може показати документ, який підписаний трьома з чотирьох кандидатів на посаду луцького мера від «Батьківщини». Чому ж забуто, що Олег Чернецький ще не вийшов офіційно з лав партії? Лукавство чи склероз?

А Богдан Шиба радий старатися: використовує символіку БЮТ «по повній програмі» при сприянні голови обласного штабу Євгена Кирильчука. Що ж, прапор в руки – поки у Києві не дізналися, поки Юлія Тимошенко не зацікавилась реальним станом речей на Волині.

Ще одним цікавим днем стало 7 березня, коли з Києва до Луцька приїхало сто палаток. В них, окрім київської преси, роздавалися агітки самовисуванця і «протеже» Євгена Кирильчука. А ввечері акція закінчилася представленням навіть не перших трійок БЮТ до Волинської обласної та Луцької міської рад. З 23-х присутніх на представленні окрім кандидатів були лише агітатори. Подальшу концертну програму ведучий «Велд» закінчив своєю піснею на мелодію «Європи» про єдиного лідера. Безумовно, що цього вечора римувалася «Юля Тимошенко». А напередодні у виконанні того ж «Велда» лідером у пісні був «Віктор Янукович».

Сепаратна угода можновладців

31 грудня між головою Волинської ОДА Володимиром Бондарем та Луцьким міським головою Антоном Кривицьким відбулася зустріч, на якій було домовлено про пакт перемир’я. Компромісним кандидатом на посаду Луцького міського голови було погоджено першого заступника — Святослава Кравчука.

Після представлення 4 березня концепції програми НСНУ «Волинь, яку ми будуємо», у луцькому кафе «Карамель», що на вулиці Словацького, Святослав Кравчук вислухав умови своєї підтримки НСНУ від Романа Безсмертного. В тому ж кафе, в той же час був присутній ще один кандидат на мери Луцька – Олег Чернецький. Випадковість таких зустрічей є доволі сумнівною. Таким чином, це ще раз підтверджує факт таємного пакту між НСНУ та командою Антона Кривицького.

Зокрема, Богдану Шибі нібито обіцяно посаду першого заступника міського голови, секретарем ради мають обрати Олександра Мартинюка (ПРП-Пора). Саме тому варто очікувати найближчим часом припинення Богданом Шибою критики Антона Кривицького, але продовження компрометації БЮТ.

Іншим пунктом пакту перемир’я стало масове балотування команди Кривицького в депутати міськради. Ось лише перші 15, які відразу впали в око після перегляду партійних списків:

«Блок Юрія Кармазіна» — №1 Раїса Мудрик, начальник управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення Луцького міськвиконкому; №4 Станіслав Потайчук, директор ЖКП №11;

«Народний блок Литвина» — №1 Олег Ковальчук, директор Луцької школи-гімназії №21; №4 Євген Шейко, головний лікар Луцької міської госпрозрахункової поліклініки; №5 Леонід Джулінський, комерційний директор ВКФ «Домінанта»; №9 Богдан Свереда, директор школи-гімназії №14; №12 Любов Врона, завідувач дитячим садком №7;

Партія регіонів – №2 Тетяна Семенюк, начальник УЖКГ Луцького міськвиконкому; №3 Світлана Бахолдіна, головний лікар Луцької міської дитячої поліклініки; №4 Віктор Сіліхін, начальник відділу Луцької ОДПІ;

Виборчий блок «Наша Україна» — №1 Лариса Духневич, головний лікар Луцької міської клінічної лікарні; №2 Олександр Мишковець, директор школи-гімназії №4; №4 Руслан Вайман, директор ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат»;

Партія «Совість України» — №1 Степан Гаврилюк, радник ректора Інституту розвитку людини «Україна»;

Партія «Відродження» — №2 Анатолій Трикуш, начальник комунального підприємства «Ландшафт»; №4 Микола Ткачук, генеральний директор ЗАТ «Луцькавтодор»...

Як видно, команда Кривицького потрапила на прохідні місця і серед списків помаранчевих, і серед списків біло-синіх. Тобто, депутатське лобі практично забезпечено нинішній владі після виборів.

Іншим, не менш важливим чинником, який може зіграти на владу, є дивні списки виборців у Луцьку, які абсолютно відрізняються від попередніх: приходять запрошення на давно померлих, на дівочі прізвища жінок, які вже вийшли заміж неодноразово, на тих, хто давно виїхав тощо.

Богдан Шиба привітав всіх лучанок з 8 березня персонально, використавши базу виборців. Втручання у особисте та сімейне життя заборонено ст.32 Конституції України. Та для Богдана Шиби вона, напевно, не існує. Але й тут вийшов конфуз: як пише газета «Вільна думка», він привітав жінку, яка померла 10 років тому: «Вітаю... Зичу здоров’я... Сподіваюся – проголосуєте з розумом...». Без коментарів.

А напередодні цей самовисуванець отримав вже першу обструкцію в мікрорайоні ГПЗ. Працівників однієї будівельної фірми раніше відпустили з роботи задля їх присутності на зустрічі з мешканцями. З двохсот присутніх, принаймні, половина встигла прочитати ксерокопії статей з газети «Досвітня зоря» — «Схаменіться, куме!», про турійське керівництво Богдана Шиби. Ті ж хлопці задали прямі запитання, на які не зміг відповісти колишній перший заступник губернатора. Наприклад, хто і чому видає студентам по 1 000 гривень для перерахунку на виборчий фонд цього кандидата в мери? А його спроба абстрактно звинуватити працівників ЖЕКу у хабарництві вилилася в конфуз: працівники ЖЕКу, які і прийшли на зустріч, обурилися безпідставними звинуваченнями тимчасово непрацюючого чиновника...

Литвинюк чи Кривицький?

Основним опонентом «сепаратистів» є голова фракції «Батьківщина» у міській раді, який висунутий на посаду мера БЮТ, — Володимир Литвинюк. Опосередковано про це говорять декілька факторів. Серед них – висвітлення одним з телеканалів дебатів кандидатів на мери. У сюжеті про дебати телеканал дав лише «картинку», а синхрону взагалі не було. Але потім у повному обсязі пішли іміджеві синхрони з Антоном Кривицьким, Володимиром Бондарем та Богданом Шибою — доволі символічно. Свобода страху чи адмінресурс? Питання риторичне...

Іншим чинником є мавпування стратегії і тактики виборчої кампанії Володимира Литвинюка Богданом Шибою та іншими кандидатами. Це призвело до «гонки за лідером», яким, безумовно, є Литвинюк. Кандидати на посаду мера намагаються повторити зустрічі, копіюють тексти листівок тощо. Але у лідера є ще й реальні справи, які він виконує вже зараз для людей.

Антон Кривицький, напевно, збираючи сили для «бліцкригу» в останній тиждень, переважно зустрічається з трудовими колективами. Безумовно, 25% довіри дозволяють сподіватися на перемогу простою більшістю. Однак рейтинг БЮТ на Волині перевищує 30%, а негативний рейтинг нинішнього мера зашкалює за 60%. Тому гарантій ніхто не може дати.

Саме тому основна боротьба за посаду мера розгорнеться між цими двома кандидатами. У Володимира Литвинюка залишаються дві проблеми, вирішення яких вимагає ситуація вже зараз. Перша – самовисуванці з квитками «Батьківщини». Богдан Шиба за численні порушення виборчого законодавства вже знятий територіальною виборчою комісією, хоча й пробує поновитися на посаді кандидата через суд. Друга проблема – об’єднання протестного електорату. Їх вирішення прокладе шлях до перемоги.

Антон Кривицький теж перед вибором: або виграти вибори самому, порушивши пакт перемир’я, або спокійно піти на пенсію, здавши місто НСНУ. Щодо відкритих дебатів з опонентами, то він буде їх уникати. Так, як 10 березня на зустрічі з підприємцями на Варшавському ринку. Антон Кривицький виступив і швидко зник, оскільки побачив прибуття свого основного опонента Володимира Литвинюка. Напевно, у нинішнього мера, який знаходиться у відпустці, є більш нагальні справи, ніж відповіді на запитання виборців.

А ось спроба використання своїх підлеглих як агітаторів на робочих зустрічах з підприємцями, наприклад начальника управління торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування населення Раїсу Мудрик під час її робочого дня, навряд чи додали йому прихильників...

Що ж, у кожного є право вибору: вести відкриту і чесну боротьбу, чи навпаки...

Весна переможе!? Може...

15 березня у Луцьку кандидат на посаду Луцького міського голови від Блоку Юлії Тимошенко Володимир Литвинюк заявив: «Я дав слово на міжпартійній конференції БЮТ, дав слово виборцям і журналістам, що піду до кінця. І я його тримаю. Лише виборець може надати чи забрати його. Наша позиція чітка і зрозуміла лучанам. Ми не будемо домовлятися з керманичами виборчого процесу. Я домовлятимуся з громадою». Таким чином, питання «троїстості» кандидатів від «Батьківщини» знято.

Коментуючи зняття з реєстрації Богдана Шиби та судовий позов до Антона Кривицького, Володимир Литвинюк зазначив: «Не ми їх знімаємо з реєстрації, а закон. Треба керуватися не доцільністю, а законом. Якщо кандидат вже порушує законодавство під час виборчої кампанії, то навряд чи він його дотримувався б, коли був би обраний на посаду міського голови. Лучани 2006 року вже не ті, які були у 2000-му, чи 2001-му роках. Вони розумні, вільні і поважають закон. І найближчим часом вони стануть свідками деяких цікавих подій»...

На прес-конференції також було оприлюднено підписану кандидатами на посаду Луцького міського голови Володимиром Литвинюком та Олегом Бойком декларацію намірів про чесні та прозорі вибори. До неї через два-три дні мають приєднатися інші кандидати в мери, політичні партії. На запитання «Чому імена всіх підписантів не можна оприлюднити вже зараз?», Володимир Литвинюк відповів: «По-перше, цим людям, крім підпису, є що сказати, і вони це зроблять. По-друге, колись я вже обмовився, що моїм заступником на посаді Луцького міського голови буде Олександр Вікторов, що призвело до певних негативних наслідків». Як видно, Володимир Литвинюк вирішує свої завдання.

На тій же прес-конференції голова Луцької міської організації ВО «Батьківщина» Олександр Вікторов зробив сенсаційні заяви: «Шиба – «засланий козачок». Я заявляю офіційно: Богдан Шиба – це проект Володимира Бондара по розвалу волинської «Батьківщини» і проведення на посаду Луцького міського голови Антона Кривицького. Не дивно, що у штабі Богдана Шиби працювали представники «Нашої України», а він сам визнав, що отримав електронну базу виборців Луцька від уповноваженого «Нашої України», яку використав для адміністративного впливу на лучанок, випустивши 70 тисяч персональних листівок. Так чий кандидат Шиба? Зрозуміло, що не «Батьківщини».

Щодо своєї відставки з посади керівника міського штабу БЮТ, він додав: «На бюро організації чиниться тиск, викликають по одному до обласного штабу, примушують підписувати якісь заяви. Пряме правління Кирильчука ще не введено в обласній організації. У нас в партії діє демократія. Повторне засідання бюро нівелювало заяви Богдана Шиби та Євгена Кирильчука, у тому числі — про нібито підписану угоду між трьома кандидатами. Проти мене була проведена великомасштабна провокація і я змушений був подати у відставку і перейти на роботу у штаб Володимира Литвинюка. Ми також не виключаємо, що Євген Кирильчук спробує виключити нас із партії. Якщо такі дії зі сторони керівника обласного штабу будуть продовжуватися, і ми вживатимемо адекватні заходи».

P.S. Я не ідеалізую ситуацію після виборів, навіть у разі перемоги Володимира Литвинюка: до міськради депутатами пройдуть чимало прихильників Володимира Бондара і Антона Кривицького. Навіть більше половини складу, що може реально ускладнити роботу нової міської виконавчої влади. Наразі ж залишаються надія: виборці і... четверта частина «марлезонського балету».

"Західна iнформаційна корпорація"