Член фракції Партії регіонів “Регіони України” Тарас Чорновіл відповів газеті “Дело” на запитання: якими критеріями має керуватися Центрвиборчком, що визначити чи э публікація чи сюжет є наклепом.

За словами депутата, “закон про вибори народних депутатів містить величезну кількість абсолютно диких речей. Наведу декілька прикладів. ЦВК і територіальні виборчі комісії наділені наступними повноваженнями. Вони можуть зробити подання щодо преси в реєструючий орган – Національну раду з телебачення і радіомовлення чи іншій структурі – із проханням призупинити діяльність електронного чи друкованого органу до завершення виборчої кампанії. І зробити це можуть без рішення суду. До того ж, нічого не сказано про можливості оскарження такого рішення. Виникає цілком закономірне запитання: а на якій підставі? Усе доволі просто. Достатньо телеканалу чи газеті порушити всього два пункти цього нещасного закону... Перша стаття – заклики до сепаратизму, расової дискримінації та нетерпимості... Тут усі зрозуміло. Собака заритий у другому пункті. У ньому є посилання на «свідомо неправдиву наклепницьку інформацію».

Питання: якими критеріями має керуватися Центвиборчком, щоб визначити, що газетний матеріал або телевізійний сюжет є наклепом? Закон же не вказує критеріїв. І як узагалі це можна вирішити без рішення суду? Приклад: з'являється стаття, де журналіст пише, що у депутата неохайно було зав'язано краватку. Я зав'язую правильно краватку і звертаюся до ЦВК із вимогою призупинити діяльність видання, бо вважаю, що автор матеріалу оббрехав мене. Рішення виборчої комісії уявити нескладно. Особливо, якщо засновниками засобу масової інформації є опозиційні до влади політики”.

Другою несінітницею, на думку Т.Чорновола, є заборона оціночних суджень. “Припустимо, журналіст напише, що той або інший кандидат на минулих виборах ішов під прапорами однієї партії, а тепер – під прапорами іншої. Це просто констатація фактів, або оцінювання дій учасника виборчої кампанії? І потім, як можна представити редакторські колонки без оцінних суджень? Передбачена законом відповідальність – доволі сувора: припинення виходу газети і заборона мовлення каналу. І знову рішення ЦВК може винести рішення без попередньої експертної оцінки. І що найстрашніше - такі дії не підлягають оскарженню в суді”, - наголосив парламентарій.

Депутат розповів про своє персональне ставлення до цієї законодавчої норми: “Під час розгляду парламентом цього закону я вносив чимало правок. Але ні комітет, ані більшість народних депутатів не підтримали мене. Практично всі правки були проваленими під час голосування в сесійному залі. Але ще є час виправити помилки.

Зараз народний депутат Сергій Правденко розробив проект закону, який забороняє перевірки засобів масової інформації під час проведення виборчої кампанії. Окремий законопроект, спрямований на виправлення відвертих ляпсусів, підготовлений і мною. Зараз дороблюю останній пункт. Як відомо, за 240 днів до початку парламентських виборів не дозволяється вносити зміни в закон. Тож мені потрібно знайти законний шлях, щоб цей пункт обійти”.