Якщо Ющенко очолить НСНУ, Україну чекають нові президентські вибори

08 ноя, 17:20

Аби цього не сталося, експерти радять президентові не перейматися здобуттям парламентських мандатів для своїх кумів. Тобто відмовитись від першого номеру в списку НСНУ, лишившись натомість главою всієї держави.
 
Дмитро Видрін (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):
 
„Только после соответствующего решения Конституционного Суда. Поскольку этот вопрос выходит на грань нарушения Конституции Украины и законов Украины, то я абсолютно уверен, что до решения Конституционного Суда он не имеет такого права”.
 
Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):
 
„В 2006 році Україну можуть чекати не лише парламентські, а й президентські вибори. Якщо Ющенко погодиться балотуватися до Верховної Ради України, то він мусить написати офіційну заяву, що в разі обрання повинен скласти з себе інші повноваження, тобто подати у відставку з посади Президента. З моменту написання Президентом такої заяви про свою можливу відставку, ЦВК мусить негайно почати підготовку до дострокових президентських виборів.
 
Зрештою, це вибір самого Віктора Ющенка. Якщо він більше не хоче бути Президентом, а хоче стати депутатом і поборотися за право бути прем‘єром – ніхто в Україні не може поставити під сумнів його особисте право приймати самостійні рішення стосовно подальшої політичної кар‘єри. Щодо впливу такого кроку на перебіг парламентських перегонів: безперечно, персональна участь Ющенка на чолі «Народного Союзу «Наша Україна», або блоку за його участю, підійме рейтинг такої політичної сили, але цей підйом не буде кардинальним, адже «помаранчева коаліція» у будь-якому випадку йтиме на вибори кількома колонами.
 
І Блок Юлії Тимошенко, і Соціалістична партія йтимуть на вибори окремо, а це означатиме, що політична сила на чолі з Віктором Ющенком, навіть якщо займе перше місце на виборах (що далеко не гарантовано), не матиме абсолютної більшості, і Ющенко нарешті усвідомить, що без союзників він не має підтримки більшості українців. А значить, потрібно буде шукати союзників у парламенті. Отже, основне питання буде не те, піде чи не піде Ющенко на парламентські вибори, а те, хто стане наступними союзниками «Народного Союзу «Наша Україна» в майбутньому парламенті і з яких сил формуватиметься наступна парламентсько-урядова коаліція”.
 
Віктор Небоженко (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
 
„Если Ющенко возглавит список «Нашей Украины», то часть электората будет рассматривать это как некий административный прессинг всей государственной машины, которой управляет Ющенко, на общественное мнение и на избирательную кампанию. Ибо для всех губернаторов это сигнал выбрать правильную политическую ориентацию в пользу той или иной партии. Поэтому я думаю, что вряд ли Ющенко решится на такой шаг.
 
Тем более что я бы на его месте этого не делал по одной простой причине – в «Нашей Украине» уже несколько лет царит то, что называется политическим паразитизмом. То есть люди, которые объединились и пришли к Ющенко в 2000 году, уже около 5 лет хорошо себя чувствуют в политике под крылышком Ющенко. Ему надо наконец-то дать им возможность себя реализовать: побыть не под прикрытием сильного лидера, а попытаться одержать победу самостоятельно, тем самым увеличив политические ресурсы Ющенко уже без президентской республики”.
 
Володимир Фесенко (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
 
„На мій погляд, це було б хибне рішення для Президента, тому що участь у парламентських виборах - це великий ризик для нього. По-перше, це суперечить практиці європейських держав, коли діючий президент, глава держави, бере участь у парламентських перегонах. Він фактично занижує свій статус як керівника держави і як політичного арбітра, який має якраз наглядати за демократичністю виборчого процесу, а не брати безпосередньо участь у ньому.
 
По-друге, це загроза статусу президента. З цієї точки зору, якщо партія чи блок, який він буде очолювати, отримає відносно низький результат (у всякому разі нижчий, ніж результат Ющенка на президентських виборах, або навіть результат його сили на останніх парламентських виборах), то це фактично буде означати вотум недовіри до Президента. Прихований, опосередкований, але вотум недовіри. Це може стати підставою для посилення критичних зауважень у бік Президента, навіть можливо до висування пропозиції про дострокові президентські вибори.
 
Якщо враховувати, що вже є певні ініціативи, які пов‘язані з так званим фінансуванням його Березовським, щодо імпічменту Президента, я думаю, що безпосередня участь у парламентських перегонах є великим політичним ризиком для Президента”.
 
Олександр Литвиненко (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):
 
„Чесно кажучи, остання заява Ющенка схиляє до думки, що він може на це погодитися, бо в ній відчувалась упевненість у доцільності такого кроку. Моя особиста думка така: цей крок, можливо, був би доцільним з електоральної точки зору, але враховуючи статус Президента України, він може викликати неоднозначні оцінки громадськості. Цілком зрозуміло, що висування Ющенка кандидатом номер один у списку партії є абсолютно фіктивним”.
 
Володимир Малинкович (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
 
„Я считаю, это будет неприлично, потому что он – президент страны и возглавить политический блок – означает заявить, что власть на стороне одной политической силы. Да, конечно же, это юридически возможно, но этически трудно рассматривать Президента всей Украины, стоящего на стороне одной политической силы. Это первое.
 
Второе (и не менее важное) – это то, что Ющенко – президент, и если он окажется человеком номер один в списке, то это будет фактически обман избирателя, потому что Президент, конечно же, не будет участвовать в формировании правительства. А у нас теперь политическая реформа, и главной задачей партий является борьба за возможность формировать правительство. И люди, голосующие за Ющенко как первого номера в партийном списке, по сути, будут обмануты, поскольку он как был президентом, так и останется. Для избирателей будет неясно, кто же реально возглавит правительство в случае победы этой политической силы на выборах.
 
Кроме всего прочего, я не думаю, что это и политически выгодно Ющенко, потому что сегодня рейтинг его партии – «Нашей Украины» – 12 процентов. Если рейтинг таким останется и партия получит такой процент голосов на выборах, это будет свидетельствовать об очень серьезном поражении уже не только «Нашей Украины», но и самого Ющенко. В принципе, в подобных случаях президент должен был бы подавать в отставку, поскольку он связал себя с партией, потерпевшей поражение.
 
Я думаю, что «Наша Украина» потерпит поражение и самостоятельно сформировать правительство наверняка не сможет, и Ющенко окажется перед возможностью стать президентом и в то же время лидером партии, потерпевшей поражение. Это явно невыгодная для него ситуация.
 
Насколько я понимаю, Президент взял тайм-аут для размышлений, но я бы ему не советовал возглавлять блок, поскольку это серьезно подорвет авторитет главы государства”.
 
Інтернет Репортер

Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/89404.html



Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua