Колись він просив КС дозволити Кучмі третій термін. А сьогодні він агітує прихильників Ющенка голосувати за Тимошенко, щоби прем‘єром не став Янукович…

 

На екстравагантну бесіду голову партії «Єдина Україна» Богдана Губського та журналістів налаштувала ведуча прес-конференції, яка чомусь заявила, що депутат схожий на комп‘ютер, та висловила припущення, що в того зараз перезавантаження. І хоч дівчина, здається, сама не зрозуміла, що сказала, Губський не образився – він був цілком налаштований на пояснення пресі, чому щастя України полягатиме лише в прем‘єрі Тимошенко. Адже прийшов він для того, аби розповісти про влиття «Єдиної України» до партії «Батьківщина».

 

Почав Богдан Володимирович дуже здалеку:

 

– Україні потрібна парламентська республіка, а не монархія. Ніде в Європі немає монархії – навіть в Англії повноваження монархів урізали. Тож наше майбутнє – у парламентаризмі. А для цього треба не 120 партій, а кілька сильних політсил, які забезпечуватимуть боротьбу ідеологій. Тому з‘їзд «Єдиної України» і прийняв у суботу рішення влитися до лав «Батьківщини».

 

Губському, певно, було дещо боляче говорити про те, що своєї партії в нього віднині не буде. На відміну від незакопмлексованого Михайла Бродського, партія якого влилася до «Батьківщини» ще в березні, Богдан Володимирович боїться слова-вироку «саморозпуск» – перехід під крильце Тимошенко він називає лише «перереєстрацією» чи «влиттям». І при цьому часто зморгує очима.

 

Чому саме до Юлії Тимошенко? Тут Губський бачить лише нескладну дилему: для нього в українському політикумі існують лише два полюси – Юлія Володимирівна та Віктор Федорович. Віктор Андрійович присутній десь незримо і сконцентрований в образі… ненависної йому нині Юлії Володимирівни. Оригінально, нічого не скажеш. Ну а далі – між ЮВТ та ВФЯ – взагалі обрати дуже легко:

 

– Тимошенко була значно ефективнішим прем‘єром, ніж Янукович. До того ж, на відміну від Януковича, вона краще сприймається в різних куточках України, а відтак, може справді Україну об‘єднати. Тому партія під назвою «Єдина Україна» просто не могла не бути не з Тимошенко!

 

Тобто все за класикою: «Как вы яхту назовете…» Така собі справжня кармічність імені.

– Ті люди, які підтримували і підтримують Віктора Ющенка, просто зобов‘язані голосувати за Юлію Тимошенко! Бо інакше, за яку партію вони б не голосували, вони віддають голос Януковичу! – цей політологічний шедевр у виконанні депутата вбив журналістів не більше, ніж його подальше обґрунтування.

 

– Віктор Ющенко – президент. Тому він на вибори не йде. А відтак, залишаються лише дві політичні сили, здатні виграти ці вибори – Блок Юлії Тимошенко та Партія регіонів. Тому всі прихильники Ющенка повинні голосувати за Тимошенко, і після виборів у нас буде нормальна вертикаль: Ющенко – президент, Тимошенко – прем‘єр.

 

Наявність НСНУ – офіційно визнаній адмінресурсній «партії імені Ющенка» – в стрункі умовиводи пана Губського ніяк не вписувалася, тож він про Безсмертного, Єханурова та кумів навіть не затинався. На цій прес-конференції «Наша Україна» просто перетворилася на мильну бульку та якийсь символ абстракціонізму. Прихильники Ющенка в уяві заступника керівника штабу БЮТ уже рівними колонами йшли до кабінок із чітко заповненими на користь блоку Тимошенко бюлетенями… Навіщо помаранчевій ідеї обов‘язкове перше місце на виборах, якщо умовна коаліція БЮТ та НСНУ легко формувала би уряд і без зайвих зовнішніх ефектів, Губський пояснювати не став. Йому все було ясно й без того.

 

Зокрема, було ясно й те, що БЮТ у будь-якому разі переможе – у цьому соратник Юлії Володимирівни глибоко й безнадійно переконаний. Адже, хоч нині найвищий рейтинг у партії Януковича, Губський «знає, які люди працюють у команді Тимошенко». Звучало це дещо погрозливо. Проте Богдан Володимирович однозначно запевнив, що в списку БЮТ на виборах не буде «одіозних осіб минулого режиму».

 

На питання ж , чи ніхто в «Батьківщині» не опирався «влиттю» до партії «одіозного» Губського, колишнього відомого кучміста, Богдан Володимирович образився і завів дискусію на тему, «хто такі кучмісти». Аргументи його повторювали аргументи противників люстрації початку цього року.

 

– Слова «кучміст» немає в словнику Даля. Хто такий кучміст? Кучма був при владі цілих десять років. Якщо кучміст – це людина, яка працювала у владі за Кучми, отримувала від нього посади, нагороди, то тоді всі, хто нині перебуває у владі – кучмісти. І Ющенко в тому числі. От хіба що Тимошенко – не кучмістка, бо Кучма її до в‘язниці посадив… – соратник Юлії Володимирівни в цю хвилину, мабуть, заздрив такому факту її біографії.

 

Зрештою, коли хтось із журналістів запропонував визначення «кучміста» як людини, яка, перебуваючи при владі за часів Кучми, зловживала цією владою у власних інтересах, Губський нарешті заспокоївся і запевнив, що нічого такого не робив, і взагалі йому Кучма посад не давав і грошей із бюджету не виділяв. А тому Богдан Воодимирович, мовляв, і «спротиву в партії не помітив».

 

Можна, звісно, по-різному визначати поняття, але філософствування про кучмізм людини, яка була одним із чільників есдеківської бізнесової «київської сімки» Медведчукіа-Суркісів і членом фракції СДПУ(о), виглядає дещо кумедно. Але ще кумедніше, коли зрікається Кучми людина, яка власноруч писала до Конституційного Суду подання з проханням дозволити Леоніду Даниловичу йти на третій президентський термін…