Чи ЦВК демонструє "подвійні стандарти" при реєстрації виборчих списків (думки експертів)?

Станом на 6 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 42 партії та виборчі блоки, що подали свої документи для участі в парламентських виборах 26 березня 2006 року, та відмовила в реєстрації одинадцяти. "Потерпілі" звинувачують ЦВК в упередженості.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Наскільки незалежна в прийнятті своїх рішень Центральна виборча комісія?»

Кость Бондаренко (директор Інституту національних стратегій):

„Як на мене, ЦВК достатньо незалежна, аж занадто. А що стосується того, що якісь блоки зареєстровані, а якісь незареєстровані, я не бачу якоїсь тенденційності при відмові одними чи дозволі на реєстрацію іншим. Можна було б говорити про тенденційність, якщо би Центральна виборча комісія працювала на користь однієї політичної сили, а так, у даному випадку є, можливо, якісь бюрократичні норми, є дотримання норм закону”.

Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Склад ЦВК майже не помінявся, а якщо конкретні люди раніше піддавалися на адміністративний тиск, то немає ніяких гарантій, що моральні та вольові якості цих людей сильно змінилися і вони в подальшому зможуть витримувати тиск з будь-якого боку. Інша справа, що в нинішній політичній ситуації, тиск з боку держави помітно зменшився, і це безперечний позитив. В той же час зменшення державного тиску ще не означає відсутність такого тиску на ЦВК з боку політичних партій. Тому слід уважно проаналізувати не лише списки зареєстрованих партій, але й списки партій, яким відмовлено в реєстрації. Існують багато партій, які не зацікавлені бачити у виборчому списку конкурентів на своєму вузькому сегменті електорального поля. А пошукати формальний привід для відмови у реєстрації можна. З іншого боку, відмова у реєстрації торкнулася лише маргінальних партій. Це означає, що або у провідних партій добре працюють юридичні відділи, або ЦВК не наважується сваритися з провідними гравцями”.

Михайло Погребінський (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Я не бачу тут якоїсь політичної або іншої ангажованості ЦВК й думаю, що її робота йде нормально й нема приводів для критики. Навпаки, я здивований тим, що вперше за багато років ЦВК уважно поставилася до документів партій, звернула увагу на документи партії Тягнибока. Усе це швидше говорить на користь серйозності й незаангажованості в прийнятті рішень”.

Володимир Полохало(керівник проекту «Політична думка»):

„Я не володію інформацією, на якій підставі було відмовлено в реєстрації. Чинне законодавство передбачає повторне звернення суб’єктів виборчого процесу, тому є ще певний час для оскарження дій ЦВК або врахування зауважень, якщо вони слушні. А щодо питання про незалежність ЦВК, то в деяких моментах Центральна виборча комісія має силу майже судової влади, як це є в Росії. Зокрема, мова йде про питання, що стосуються передвиборчої агітації й підстав для зняття із виборчих перегонів. А це може бути використано тими суб’єктами виборчого процесу, які мають реальні важелі впливу на Центральну виборчу комісію. Безперечно, нинішній склад ЦВК й особисто її голова менш залежні від діючої влади, ніж це було за практично найманого попередньою владою пана Ківалова. Але через недосконалість виборчого законодавства й через гостру політичну конкуренцію, безумовно, знайдуться охочі до впливу на Давидовича, а важелі такого впливу існують, як існують вони в будь-якій напівдемократичній-напівавторитарній державі.

Якщо образно визначити індекс незалежності нинішньої ЦВК, то це десь 50%, тоді як ступінь незалежності колишнього складу під час останньої президентської кампанії дорівнювала 10%”.

Микола Михальченко (президент Української Академії політичних наук):

„Я думаю, що вона повністю незалежна в прийнятті своїх рішень. Тут не політичні фактори грають роль, а юридичні. Справа в тому, що ми не звикли стовідсотково виконувати закони, і тому суто формальні помилки для нас – для політиків, політологів, громадян України – юридично витлумачуються як суттєві: тому що просто не вписуються до закону. Дуже часто Центральна виборча комісія відмовляє за формальними ознаками, і з юридичного боку, швидше за все, вона діє правильно”.

Андрій Єрмолаев (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):

„Як на мене, ЦВК цього скликання поводиться досить незаангажовано, і в принципі більшість того, що я чув як заперечення чи зауваження, є обґрунтованими і в плані вилучення кандидатів у депутати у зв’язку з документами, і в плані підготовки окремих документів”.

Інтернет-Репортер

 «Обсудить на форуме Силы Народа»