Зовнішня торгівля України: експорт падає, імпорт зростає, дефіцит перевищив $11 мільярдів

У перші чотири місяці 2025 року зовнішньоторговельний оборот України сягнув $38,1 мільярда. При цьому імпорт товарів значно перевищив експорт: на $24,8 млрд проти \,3 млрд відповідно. Як наслідок, негативне сальдо зовнішньої торгівлі перевищило \ млрд. Такі дані оприлюднила Державна митна служба України.

За звітний період оподаткований імпорт становив $18,8 млрд, що дорівнює 76% усіх ввезених товарів. Середнє податкове навантаження при ввезенні продукції склало \,51 за кілограм. Це свідчить про збереження високої частки оподаткованих товарів у структурі імпорту, зокрема стратегічно важливих категорій.

Найбільше товарів Україна імпортує з Китаю — $5,2 млрд, на другому місці Польща — $2,3 млрд, а замикає трійку Німеччина — $2,1 млрд. Що стосується експорту, то українська продукція найчастіше вирушає до Польщі ($1,6 млрд), Туреччини ($932 млн) та Італії ($843 млн). Варто зазначити, що географічна структура торгівлі лишається стабільною, хоча співвідношення між імпортом і експортом суттєво погіршилося.

Основними драйверами імпорту залишаються три категорії товарів. Найбільшу частку складають машини, устаткування та транспорт — $9,1 млрд, або 28% усіх митних платежів. За ними йде хімічна продукція — $4,2 млрд (16%) і товари паливно-енергетичного комплексу — $3,3 млрд (також 28%). Сукупно ці три категорії забезпечують основну частину доходів митниці, а в гривневому еквіваленті це 58,1 млрд грн, 33,6 млрд грн та 57,7 млрд грн відповідно.

У структурі експорту Україна традиційно спирається на агропромисловий сектор: продовольчі товари забезпечили $7,6 млрд доходів. Другою за обсягами експортною категорією стали метали й вироби з них — $1,5 млрд, а третє місце посіли машини та устаткування з показником у $1,2 млрд. Водночас надходження до бюджету від вивізного мита залишаються незначними — лише 105,7 млн грн.

Таким чином, попри загальне зростання торговельної активності, дисбаланс між експортом та імпортом загострюється. Поточна ситуація посилює тиск на платіжний баланс країни та вимагає корекції економічної політики для зміцнення експорту та зменшення залежності від імпортних поставок.