Україна за рік піднялася на 27 сходинок в індексі свободи преси

Згідно зі звітом міжнародної організації «Репортери без кордонів», в Україні покращилася ситуація зі свободою преси. Зі 106-го місця у 2022 році країна піднялась на 79-у позицію. До Всесвітнього Дня свободи преси УНН публікує аналіз організації, як змінилась робота українських ЗМІ з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Деталі

У 2022 році Україна втратила дев'ять позицій у світовому індексі свободи преси міжнародної організації «Репортери без кордонів». Згідно зі звітом, країна опустилася з 97-го на 106-е місце із 180. Однак у 2023 піднялась на 79-е місце.

Як вказано у звіті, повномасштабне російське вторгнення сильно вплинуло на ЗМІ, порушивши роботу і навіть поставивши під загрозу їхнє економічне виживання. На тимчасово окупованих територіях, як вказано, українські ЗМІ замовкають і часто замінюються кремлівською пропагандою.

"Інформаційна війна" з росією принесла зміни до українського медіа-середовища ще до повномасштабного вторгнення, зазначається в звіті. ЗМІ, які вважалися прокремлівськими, були заборонені президентським указом, а доступ до російських соціальних мереж був обмежений. З початком російського вторгнення ці заходи посилилися. Засоби масової інформації, що поширюють російську пропаганду, були заблоковані, а російська армія цілеспрямовано атакувала журналістів, засоби масової інформації та телекомунікаційну інфраструктуру, щоб позбавити українське населення доступу до незалежних новин та інформації.

Інститут масової інформації (ІМІ) задокументував 567 злочинів рф проти журналістів з 24 лютого 2022 року:

 викрадення та вбивства журналістів
 кібератаки на сайти,
 блокування роботи медіа,
 юридичний тиск,
 захоплення та напади на редакції,
 обстріл телевеж

Цитата

«Ми зафіксували багато змін, і цей рік дуже змінив український медіа ландшафт, починаючи із фізичних загроз, оскільки загинула безпрецедентна кількість журналістів – 54 людини, і закінчуючи тим, що повністю змінилися джерела прибутку», – цитує Радіо Свобода виконавчу директорку Інституту масової інформації Оксану Романюк.

Зокрема, прибуток від реклами впав на 90%, зазначає вона. Також 233 редакції припинили свою діяльність через відсутність електроенергії, тиск з боку російської влади, знищені офіси або міста, в яких вони працювали.

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну популярності набула професія локального продюсера або фіксера – людина, яка організовує роботу для іноземних медіа на фронті. Однак і тут українські фіксери зіткнулися із порушеннями, зокрема з боку закордонних редакцій. Одним із таких викликів є те, що іноземні редакції знімають із себе відповідальність за загибель фіксера, пише Радіо Свобода.

Під час висвітлення повномасштабної війни журналісти також стикнулися із заборонами, які експерти вважають недоцільними, зокрема поділ на зони на фронті, зазначає видання.

Антоніна Гороховська

Джерело: УНН